Потрібний міст. Але чи в потрібному місці?

Побудувати міст із урахуванням потреб візочників — справа благородна. Адже і в Донецьку, і в тій же Макіївці нормальної інфраструктури для людей з обмеженими можливостями практично немає. Є пандуси, але не всі вони в потрібних місцях і з потрібним пристосуванням. А дорогами не те що візочнику, а й звичайній людині ходити інколи страшно. Водії часто порушують правила і не дотримуються обмежень швидкості. Тому будівництво на трасі, яка сполучає Донецьк і Макіївку, переходу з ліфтами для людей з особливими потребами, можна сказати, явище цілком позитивне.

Проект мостового переходу розробили вчені та студенти Донбаської національної академії будівництва й архітектури (ДонНАБА) абсолютно безкоштовно — як дарунок своєму місту. Будувати міст вирішили біля цієї ж академії, на Донецькому шосе. Як повідомляє офіційний сайт Макіївської міськради, «за рахунок субвенцій із обласного бюджету на соціально-економічний розвиток міста буде виділено 600 тис. грн. Загальна вартість переходу, з урахуванням раніше виділених коштів, обійдеться приблизно в два мільйони гривень». При цьому, згідно з рішенням Донецької обласної ради від 25.04.2012 р. та від 01.08.2012 р., Макіївці виділено 1,2 мільйона гривень як субвенції на соціально-економічний розвиток території, в тому числі на будівництво надземного переходу біля зупинки «Студентська». Отже, надземний перехід — це не єдиний елемент інфраструктури, на який звертатиметься увага та витрачатимуться кошти облради.

Перша частина мосту з’явиться вже в жовтні, ліфти зроблять наступного року. Тоді ж облаштують довколишню територію, засадять її квітами й деревами, а світлофор приберуть.

Та скільки візочників зможе скористатися цим мостом у даному місці? «День» вирішив провести огляд території з главою правління Донецької обласної організації «Фонд соціального захисту інвалідів і людей з проблемами зору» Ларисою САЄВИЧ. Це околиця Макіївки, тут є житлові будинки, але цей район не густонаселений. Єдиний виняток — поряд Академія будівництва й архітектури. На території вже вириті котловини, які обгородили парканом. Спочатку ми перевірили висоту бордюрів. Виявилося, що з ними — повний порядок. У непотрібних місцях їх немає. «Єдине, їх потрібно трохи відремонтувати», — говорить Лариса Саєвич. Але щойно ми перейшли першу частину вулиці та пройшли на стежину, побачили розбиту пішохідну доріжку, а далі ще одну — з високим бордюром. На думку нашого експерта, це вже порушення всіх європейських норм: «Тут мають бути сполучення між пунктами, не повинно бути високих порогів, ковбань тощо». На тротуарі нас також чекав сюрприз — каналізаційна яма посередині, прикрита бетонною плитою. На думку Саєвич, це також неприпустимо — людина з палицею не завжди може намацати таке, вона може впасти і покалічитися. Сам проект Лариса Саєвич оцінила так: «Ми завжди виступаємо за доступність і за те, щоб ця доступність була найменш витратною. Звичайно, виділяють дуже велику суму. Чому міст вирішили споруджувати саме тут? Є місця, де транспортна розв’язка набагато гірша. А тут же все є: світлофор, обрізані бордюри. Якщо причина в інтенсивному русі, то слід установити «лежачі поліцейські». І цього було б досить. Проблема в тому, що світлофор не працює у вихідні дні, але набагато простіше його відрегулювати, а не будувати чергову махину. А раптом ліфти перестануть працювати? Адже це техніка, з нею все може бути. І тоді людина вже залежить від неї. Набагато важливіше, що ця територія абсолютно не пристосована для всіх категорій людей, як для незрячих, так і для мам із маленькими дітьми».

Лариса Саєвич пообіцяла, що її організація втрутиться в ситуацію, щоб були внесені максимальні поправки до даного проекту. Її організація вже змогла відстояти невеликі зміни в проекті залізничного вокзалу і обласної ради. «У нас у Донецьку є хороші місця, зручні, правильні, але вони як невеликі острівці, і зараз важливо ці острівці об’єднати. Тому від острівця до острівця дістаєшся, як по мінному полю», — говорить експерт.

Хочеться вірити, що архітектори, проектувальники і міська влада так квапилися зробити добру справу, що просто забули запитати думку людей. Хочеться вірити, що потрібні зміни будуть внесені. «День» стежитиме за цим.