Право на проїзд

Мабуть, кожен, хто користується громадським транспортом, не раз ставав свідком непорозумінь і конфліктів між водіями та пасажирами пільгових категорій. Водії не надто радо везуть пільговиків, боячись втратити власну вигоду. За перевезення пільгових категорій громадян перевізнику має сплачувати місцевий бюджет, та на практиці це працює не завжди. Тому й усі пасажири, які не приносять готівку, автоматично потрапляють у немилість.

Нещодавно Президент Володимир Зеленський підписав законопроект, що посилює відповідальність за безпідставну відмову в пільговому перевезенні. За ним штрафи за таке адміністративне порушення суттєво збільшать від 136 грн до 850 грн. Чи полегшить це життя пільговикам?

«ЩОБ НЕ ВЕЗТИ — ЗАГЛУШИВ МОТОР»

Якщо до пільгового перевезення школярів та пенсіонерів у багатьох містах вже звикли, то представники дещо нової категорії «учасники бойових дій та члени їхніх родин» стикаються з нерозумінням частіше за інших. Тому, як вказано у пояснювальній записці до законопроекту, ініціатива спрямована перш за все на захист саме їхніх прав.

«Водії часто реагують неадекватно на пільгових пасажирів, — розповідає член родини загиблого ветерана бойових дій Андрій ЧЕМЕРИС. — Багато хто бачить посвідчення, бурчить собі щось під носа, але не сперечається. Але є й такі, хто поводиться взагалі неадекватно і категорично не хоче забезпечувати безоплатне перевезення».

14 серпня Андрій, як завжди, приблизно о восьмій ранку вирушав на роботу в Броварах. Дочекався маршрутне таксі, зайшов і показав відповідне посвідчення. Водій у безкоштовному проїзді йому відмовив. Але Андрій був наполегливий: «Я сказав, що мені байдуже. Я знаю свої права і не буду виходити з транспорту. Адже відповідно до закону я маю право на безоплатний проїзд. На що водій сказав, що йому теж байдуже. Він заглушив мотор і сказав, що нікуди мене не повезе. Після цього пасажири стали на бік водія, почали мене критикувати, у різний спосіб намагалися принизити. Дехто пробував за мене заплатити, але водій не погоджувався на такі умови. І я сам не розумів, нащо вони це роблять, якщо не має такої потреби. Але люди поспішали на роботу і намагалися зробити все, щоб автобус поїхав далі. Через кілька хвилин водій заспокоївся і ми все ж поїхали».

По дорозі водій дав зрозуміти Андрію, що не зупинятиме на потрібній зупинці і хлопець був змушений вийти раніше. Тоді ж подзвонив до поліції та пояснив, що з ним сталося.

«Оскільки я вже вийшов з транспорту, вони нічим не могли допомогти. Порадили звернутися до Броварської міської ради або до правозахисників. Поліцейський також знав, що така проблема часто виникає», — розповідає Андрій.

За допомогою правозахисників Андрій подав заяву до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). Там зазначили, що провели рейд і перевірили діяльність перевізника. Відповідні порушення виявили та застосують до перевізника санкції, щоправда, які — не уточнюють. Також звернувся Андрій і до поліції, надав необхідні докази, але оскільки перевізник, якому належить транспортний засіб, зареєстрований у смт Баришівка, то справу на розгляд спрямували туди. І про результати хлопцеві поки невідомо.

«У мене й надалі виникали схожі випадки. Але зараз, коли таке трапляється, я одразу кажу, що або водій не ламає комедію та їде далі, або я дзвоню до поліції і його штрафують. Це зазвичай вирішує ситуацію», — ділиться Андрій Чемерис.

ПРОБЛЕМУ ВИРІШУЙТЕ НА МІСЦІ

Слідкувати за дотриманням правил перевезення пільгових категорій пасажирів повинні спільно представники Укртрансбезпеки, Національної поліції та Держпродспоживслужби. Перевірки можуть здійснюватися лише за місцем господарської діяльності суб’єкта підприємництва.

«Якщо це маршрутка, треба безпосередньо викликати або Нацполіцію, або Укртрансбезпеку, — пояснює координаторка громадської приймальні Української гельсінської спілки з прав людини при ГО «Правозахисна група «Січ» Наталя КОЖИНА. — Вони повинні виїхати на місце. Але це не завжди зручно. Тому ми рекомендуємо робити фото та відеофіксацію цієї ситуації. Обов’язково має бути на фото та відео зафіксована інформація про перевізника. Якщо конфлікт відбувається на автостанції, то також необхідно викликати інспектора на місце. Якщо не виходить, то писати скаргу з фото— і відеодоказами впродовж десяти днів. Якщо ж пізніше — інспектор не вийде на перевірку».

Звісно, не всі громадяни готові відстоювати свої права, але Наталя радить за можливості звертатися до органів контролю, адже проблему можна вирішити лише так: «На те, щоб написати скаргу, потрібно витратити власний час і сили. Але я вважаю, що це принципова позиція, ми всі повинні діяти в законодавчому полі і виконувати свої обов’язки згідно з посадовими інструкціями, а не забаганками водія: хочу везу, а хочу — ні».

«ВІДШКОДУВАННЯ НЕ ОТРИМАЛИ»

Як повідомляють в Укртрансбезпеці, рейдові перевірки перевізників вони здійснюють відповідно до встановлених та затверджених графіків. На скарги громадян — реагують. За їх інформацією, за 2018-й рік вони провели перевірки та винесли 1624 постанови про порушення правил перевезення пільгових категорій громадян. Загальна сума штрафу становила 340 572 грн. Уже цього року встановили 982 випадки правопорушень та винесли штрафів на 283 415 грн.

Проблему визнають і перевізники, але зазначають, що вплинути на неї важко.

«Більшість скарг, які надходять до нас, стосуються перевезення пільгових категорій громадян, — зізнається заступник директора ТОВ «Союз-Авто» Ігор МОЄСЕЄНКО. — Водії не завжди погоджуються везти пасажирів безоплатно, адже трапляється, що за рейс заходять 10—15 людей, що мають право на безоплатний проїзд, особливо у пікові години. Звісно, якщо водії відмовляють у пільговому проїзді, ми їх штрафуємо, відстороняємо від роботи. Але з іншого боку, якщо водія суворо покарати, він звільниться і легко знайде роботу в іншого перевізника на іншому маршруті».

Кошти за перевезення деяких пільгових категорій пасажирів надають місцеві бюджети, за частину кошти повинні виділяти з державного бюджету. Але перевізник скаржиться — ні ті, ні ті з відшкодуванням не поспішають: «Відверто кажучи, пільгові перевезення завдають нам збиток. Є закон, згідно з яким перевізник має забезпечити пільговий проїзд всіх категорій, а за це держава та місцеві бюджети повинні відшкодувати нам кошти. Але за весь час нашої роботи ми не отримали ні копійки. Це нонсенс».

Про проблему відшкодувань говорить і Наталя Кожина, але вона переконана, що замість того, щоб відмовляти пільговикам, перевізники повинні змусити місцевих чиновників відшкодовувати їм збитки: «Вони самі укладають договори з місцевими радами, тому повинні контролювати цей процес. Якщо перевізник та визначена особа в місцевій раді не виконують свою роботу, договірні зобов’язання один перед одним, то вони повинні розібратися між собою. А громадяни можуть спонукати їх це робити. Перевізники будуть платити штрафи, а чиновники відповідатимуть за бездіяльність».

ЧИ ДОПОМОЖУТЬ ШТРАФИ?

Представник перевізника Ігор Мойсеєнко припускає, що штрафи можуть вирішити проблему пільгових перевезень, якщо їх накладатимуть безпосередньо на того, хто порушив: «Якщо збільшать штрафи, і їх сплачуватимуть водії, то, можливо, їх це дисциплінує. Працівник розумітиме, що буде оштрафований в будь-якому разі: і на цьому маршруті, і в іншого перевізника теж. Тому змушений буде дотримуватися закону».

Водночас Андрій Чемерис переконаний: штрафи — це лише половина справи. Громадянам варто передусім навчитися відстоювати свої права: «Якщо буде більше людей, що будуть готові протистояти, то ситуація зміниться. Я бачив багато людей, які, коли їм відмовляють, погоджуються з водієм і просто мовчки платять. Якщо більше пасажирів будуть відстоювати свої права, то щось буде змінюватися, а якщо всі терпітимуть, то і штрафи не допоможуть».