Про «точку збирання» громади
Перша волонтерка, яка стала селищною головою на Харківщині, Ганна Геращенко — про два місяці роботи на новій посаді
35-річну Ганну Геращенко в Харкові знають як волонтерку й екоактивістку вже декілька років. 2012 року вона, мама трьох дітей, привернула увагу до звалищ у лісопосадках біля села Тернова під Чугуєвом. Але що було незвичайним кроком у ставленні до проблеми — діячка зуміла залучити місцевих жителів з дітьми до прибирання та використати сміття як можливість розвивати місцеву інфраструктуру. На кошти від зданого пластика та скла будували дитячі майданчики, проводили свята і майстер-класи. Ганна збирала кошти для інтернатів, вела (і веде) соціальні проекти, за якими можна стежити і допомогти їм на її сторінках у Фейсбуці, брала участь в акціях захисту Дворечанського національного парку від регіоналів-мисливців.
А восени 2015 року вона стала однією з небагатьох, хто від слів про необхідність системних змін у країні перейшли до справи: після напруженої волонтерської роботи Ганна пішла на вибори голови Введенської селищної ради Чугуївського району і... перемогла. Треба зауважити, що чоловік Ганни працює у Голландії, і вона могла залишитися там жити. Проте, жінка зробила інший вибір — вирішила допомагати людям на державному рівні і стала надихаючим прикладом для багатьох волонтерів. Катерина Макаренко, також відома харківська активістка, назвала Ганну в новорічній анкеті «Дня» своїм «Героєм року». Своє рішення перейти в ранг українського чиновника замість безтурботного життя за кордоном Ганна пояснює просто — «почуттям громадянського обов’язку», бажанням не кидати тих, хто потребує її допомоги. «День» попросив Ганну Геращенко розповісти про два місяці роботи на новій посаді та найближчі плани.
ПРІОРИТЕТИ
Ганна розповідає, що за два місяці (з її першого робочого дня — 10 листопада) встигли облаштувати п’ять зупинок, допомагали дітям з особливими потребами, проводили дитячі свята і вручали подарунки. Встигли провести шість суботників і п’ять сесій селищної ради, де вирішували питання про перейменування вулиць і приймали бюджет.
Зараз головна робота селищної голови націлена на створення комунального підприємства, яке вирішуватиме питання благоустрою — розчищення снігу, вивезення сміття тощо. Вже зараз на багатьох вулицях у селі Тернова успішно йде процес роздільного збору сміття, проте Ганна планує зробити роботу масштабнішою. Тим паче, що розглядає її одночасно і як соціальний проект. «Це робота з населенням, це переконування людей, мовляв, ви розділите сміття, а потім побачите приріст у прибутку громади. Тобто, крім благоустрою, майданчиків чи доріг, ми отримуємо зростання громадянської свідомості людей. І це можливість працевлаштовувати жителів, оскільки в селищі завжди не вистачає робочих місць. Виходить, що жителі впорядковуватимуть селище й отримуватимуть за це гроші!» — говорить голова селищної ради.
А ще Ганна з натхненням ділиться планами створення в селищі на декілька тисяч осіб незвичайного ресурсного центру: «Це буде така «точка збору» громади. Куди люди можуть прийти й отримати необхідні навики. Наприклад, ми можемо проводити майстер-класи для молодих мам, щоб навчити їх якимсь прикладним видам творчості, робити петчворк. А ще допомогти їм зробити сторіночку в Інтернеті, щоб продавати свої роботи, не виїжджаючи в місто». Нова голова селищної ради мріє про творчі гуртки, спортивний куточок для молоді, зустрічі з цікавими людьми, які зможуть розкрити перед підростаючим поколінням селища нові можливості, покажуть позитивні приклади. «Коли ми проводили екологічний фестиваль, то побачили, що діти в селищі — як губка, вони все вбирають, вони дуже чуйні, у них немає міської зіпсованості, але є особлива міцність і чистота, — роздумує Ганна. — Тут великий зв’язок з природою і дуже важка фізична праця — вони ж усі допомагають своїм батькам на городах. І це відбивається на їхньому характері. Мені хочеться, щоб у них було більше можливостей».
НЕТИПОВІ ЧИНОВНИКИ ТА КОРИСТЬ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ
Із неприємних відкриттів у своїй роботі голова селищної ради називає зв’язані між собою проблеми: «роздутість» штатів службовців і відсутність комп’ютеризації сільрад, електронних систем, єдиних баз для швидкого одержання інформації, довідок, «колосальну бюрократію». «Ми відправляємо «наверх», в район, величезну кількість паперових звітів, які у великій мірі відірвані від реальності, з’їдають увесь твій робочий час. Це засмучує, тому що люди хочуть бачити реальні зміни і запитують: а де зміни? А ми відправляємо якісь папери! — роздумує Ганна Геращенко. — Дико, що ми до цього часу користуємося картотекою, щоб видавати довідки про склад сім’ї, людей посилають до Чугуєва, щоб прописатися! Є речі, які можна значно спростити шляхом автоматизації та впровадження електронних систем, єдиних баз. Полегшити життя людям і понизити навантаження на бюджет, тому що колосальні кошти витрачаються на обслуговування апарату». Ганна вже зробила перші кроки в комп’ютеризації селищної ради, з обладнанням допомогли меценати.
Водночас Геращенко бачить позитивні результати у процесах децентралізації, які зараз відбуваються, вважає їх необхідними. «Завдяки децентралізації зараз реально місцевий бюджет збільшився майже вдвічі, з мільйона до мільйона сімсот — це результат реформи. Це те, що піде на освітлення, ремонт доріг і що буде бачити громада. Думаю, весною цього року люди вже побачать зміни», — роздумує Ганна Геращенко.
Дивно, але Ганна запевняє, що чиновники всіх рівнів ідуть їй назустріч, сприяють їй у роботі, дають поради. «Зараз я працюю в управлінському апараті і не можу сказати, що геть усі чиновники — корупціонери, хабарники. Може, мені таланить на чиновників? — сміється жінка й упевнено додає: — Чиновницький апарат — не знеособлений, серед держслужбовців є багато небайдужих людей. Вони з готовністю пропонують мені допомогу. І хоча сама система вводить у рамки паперової звітності, законів, інструкцій і змінює людей, я сподіваюся, що все у нас вийде!»
На те, що Ганна Геращенко зможе втілити свої плани, сподіваються також і жителі селищ, які вже декілька років бачать результати її роботи, і волонтери різних країн, які підтримують Ганну. І люди по всій Україні, на очах яких одна людина поступово, але наполегливо та сміливо змінює світ довкола себе на краще.