Прострочене молоко і громадянське суспільство. Який зв’язок?

Пару років тому в Японії розгорівся гучний скандал: одразу кілька відомих кондитерських компаній із неабиякою історією спіймались на використанні у виробництві неякісних продуктів. Одна з них, що відкрила свій перший магазин 1910 року, використовувала для виготовлення тістечок прострочене молоко, інша — підроблювала термін придатності печива. А відома компанія «Akafuku», що розпочала свою діяльність 1707 року (!), упіймалась на тому, що багато років використовувала у виробництві солодощів повторно перероблені продукти з нереалізованих партій. Усі три компанії були вимушені зупинити виробництво і залишити ринок. Наразі вони намагаються відновити свою діяльність і повернути довіру покупців. Чи можлива подібна ситуація в Україні?

«У нас така ситуація неможлива, — вважає Андрій ГАЛАЙЧУК, старший інспектор Київського міського товариства захисту прав споживачів. — У нас недосконала судова система: у кого більше грошей, той і виграв. А в Японії абсолютно інший суд і інші важелі впливу на бізнес. Крім того, наша ментальність також причетна до тієї ситуації, яку ми наразі маємо». Експерт пояснює, що сьогодні адміністративні важелі дії на недобросовісний бізнес — неефективні, а суспільні — недостатньо сильні. «Ну, заплатить підприємство або людина штраф — і що? Тільки суд може присудити моральний і матеріальний збиток», — підкреслює А.Галайчук. А взагалі, вважає експерт, відповідальність за те, що неякісні продукти на прилавках українських магазинів — практично норма, несуть усі: і держава, і бізнес, і продавці, і покупці...

«Практика провідних європейських країн показує, що виробники несуть сувору відповідальність за якість виробленої і виставленої на продаж продукції. У разі виявлення на ринку продукції неналежної якості щодо виробників застосовуються такі санкції і штрафи, в результаті яких виробник зазнає збитків аж до банкрутства і видалення з ринку. При цьому кількісні показники в різних країнах можуть відрізнятись, але завжди залишається принциповий підхід: недобросовісним виробникам не місце на ринку», — пояснює «Дню» Наталія БОРОДАЧОВА, віце-президент із питань міжнародної співпраці Всеукраїнської федерації споживачів «ПУЛЬС», директор громадської організації «Інститут споживчих програм», експерт із захисту прав споживачів проекту ЕС-ПРООН «Співтовариство споживачів і громадські об’єднання». За її словами, аналогічний принцип діє і щодо постачальників та продавців, які несуть відповідальність за дотримання всіх правил із транспортування, зберігання та продажу товарів.

Але це в розвинених країнах. На українському ж ринку, схоже, місця вистачить усім — і добросовісним виробникам та продавцям, і не дуже. «Насамперед треба змінити законодавство, ввести більш жорсткі штрафні санкції за продаж неякісної продукції. Сьогодні штрафні санкції у нас дуже маленькі. За санстанцією максимальний штраф — десь близько 400 гривень. Що власникові підприємства заплатити 400 гривень? Це що, велика втрата? Ні, звісно», — пояснює «Дню» Сергій СКОРЕНКО, голова Спілки захисту прав споживачів Солом’янського району міста Києва. З цим твердженням погоджуються й інші експерти. «Для того, щоб європейські стандарти працювали і в Україні, необхідно на законодавчому рівні впровадити таку відповідальність підприємців, включаючи весь ланцюжок осіб, причетних до виготовлення і просування продукту до кінцевого споживача, щоб їм було невигідно виготовляти і продавати продукцію з порушенням норм та правил», — вважає Наталія Бородачова.

Утім, вважають експерти, законодавство, хоч яким досконалим воно було, не зможе вирішити проблеми, поки люди свідомо випускатимуть продукцію, що може зашкодити здоров’ю інших, підроблятимуть терміни придатності і переконуватимуть покупця, що продукт свіжий, тоді як його термін придатності добігає кінця. «Люди, які виставляють на прилавок неякісні продукти, підробляють терміни придатності тощо, прекрасно знають, що вони на цьому зароблять. Люди залежні від товару. Людина, яка продає, отримує від продажу, наприклад, 10—15%. І це часто є вирішальним чинником. Залежався товар чи ні — продавцеві треба його продати, адже він за це отримує заробітну плату», — пояснює Андрій Галайчук.

У ситуації, що склалася, відповідальність лягає і на споживача. Саме він має бути зацікавленим у якісних продуктах, має бути готовим відстоювати свої права. «Так, ринок України рясніє недоброякісними товарами. Тому дуже важливо, щоб споживачі в Україні розуміли ступінь ризиків, пов’язаних із необдуманими або здійсненими поспіхом покупками. Ви і ваші близькі мають бути захищені усвідомленням особистої відповідальності за вибір на ринку. Тут не йдеться про приховані недоліки товару, які не можна визначити візуально, а лише, скажімо, лабораторними методами. Але вам під силу уважно вивчити маркування товару, терміни придатності, стан упаковки, а також дотримуватись правил зберігання і вживання продукту. Така вимогливість і дисципліна споживача допоможе уникнути покупки неякісної або сумнівної якості продукції», — пояснює Наталія Бородачова. А головне, підкреслює експерт, споживач повинен дотримуватись активної громадянської позиції, адже це і є «головний інструмент боротьби з недобросовісним бізнесом». «Усні обурення, як свідчить народна мудрість, «до справи не підшиєш», а ось зауваження і пропозиції у письмовому вигляді вимагають реакції відповідальних осіб, перебувають під контролем перевіряючих служб. Практика ринкової економіки доводить, що тільки споживач, його активна громадянська позиція здатні впливати на зміну ринку на краще. Європейські споживачі подають нам приклад: не погоджуйтесь із порушенням ваших законних прав, знайте і відстоюйте свої права, вимагайте письмової відповіді від порушників, об’єднуйтесь і подавайте колективні заяви та скарги — вони на особливому контролі», — пояснює Н. Бородачова.

Експерти наголошують, що сильний споживчий рух є важливим елементом європейського суспільства. Це своєрідний показник цивілізованості країни — наскільки громадяни захищені від неякісних продуктів і послуг, чи активно вони відстоюють свої права в цій сфері, чи готові боротися. І головне — чи є споживчий рух справді сильним важелем впливу на недобросовісних виробників? Можливо, логічний зв’язок між простроченим сирком на полиці магазину і рівнем громадянського суспільства не настільки помітний, але він є. Найчастіше вирішення своїх проблем, зокрема й тих, що стосуються неякісних продуктів, українці перекладають на державу. Адже могли б змінити ситуацію на краще й самі. «На Заході державних органів, які займаються захистом прав споживачів, практично немає. Натомість там сильні громадські рухи, ефективність яких очевидна», — пояснює «Дню» Сергій Скоренко. За його словами, українські споживачі, чиї права було порушено, доволі пасивні, і цим користується недобросовісний бізнес. «У нас люди купили неякісний продукт — засмутились і викинули його. І лише 3—4% людей іде в магазин або кафе відстоювати свої права. Споживачі мають бути активнішими — писати скарги на магазини, на виробників, добиватися справедливості, інакше ситуація не зміниться», — упевнений Сергій Скоренко.

КОМЕНТАР

Павло ОСТРОВСЬКИЙ, активіст громадського руху «Україна без холопів», Донецьк—Дружківка:

— Під час рейдів до супермаркетів ми звертали увагу на продукти як із терміном придатності, що вже минув, так і на ті, зовнішній вигляд яких, так би мовити, не вселяв довіри. Скажімо, печінка качки, яка за кольором уже мало нагадувала цей продукт. Таких товарів не було багато, але вони були. Все залежить від магазинів, від того, наскільки вони педантичні в питаннях якості.

Я вважаю, що треба посилювати контроль не лише з законодавчої точки зору, але й із точки зору контролю. Посилити й активізувати дії санстанцій і товариства прав споживачів. Адже якщо хто й коли упіймався на таких речах, то відбувався штрафом у розмірі 800 гривень, а для великих супермаркетів це зовсім не гроші. Та й то можу сказати, що такі заходи доволі рідкісні. Більш жорстоких санкцій у нас взагалі не застосовують.

Звісно, треба бути уважним і самому. І перед тим, як купувати товар, треба його ретельно оглянути. Нині, особливо в місцях стихійної торгівлі, дуже небезпечно купувати швидкопсувні продукти. У таку спеку якість товарів може швидко погіршуватись.

Підготувала Катерина ЯКОВЛЕНКО Донецьк