«Рогате» лобі йде на таран

«Боротьба за ліміти! Натисни!» - ця фраза виділена червоним на сайті Асоціації користувачів мисливських та рибальських господарств. За посиланням – хроніка суперечки між мисливцями, захисниками природи і Міністерством екології та природних ресурсів через лося. Нагадаємо, Мінекології у лютому цього року спробувало ввести мораторій на відстріл лося європейського упродовж 25 років, оскільки за останній час його чисельність в Україні зменшилась утричі. За різними даними, у країні налічується від однієї тисячі до шести тисяч особин лося, а на початку 1990-х років їх було 17 тисяч!

Представники мисливських товариств категорично проти мораторію щодо полювання на лосів. Усю весну та літо вони пікетували Мінекології, блокували підписання наказу про мораторій Міністерством юстиції, зверталися з цього приводу до судів. І таки дотиснули. Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак підписав наказ, який дозволяє в осінній сезон полювання відстріляти 160 особин лосів. Це удвічі менше, ніж просили мисливці.  

«ТАКТИЧНИЙ ВІДСТУП»

Остап Семерак вважає такий крок тактичним відступом, доки триває процес внесення лося до Червоної книги України. Останнім зараз займається підкомісія зоології Національної академії наук України. Тоді полювати на лосів та вбивати їх буде заборонено взагалі. На останньому засіданні уряду Остап Семерак наголосив, що Кабмін виділив кошти на проведення оцінки чисельності популяції лося європейського. Підрахунок тварин можливий лише в осінньо-зимовий період. Якщо науковці доведуть суттєве скорочення популяції лося, міністр обіцяє повернутися до дискусії про мораторій на відстріл цих тварин. Позицію міністра повністю підтримує екологічна спільнота, вважаючи, що дозвіл на вбивство лося нинішнього полювального сезону є наслідком шаленого тиску на Остапа Семерака з боку мисливців.

«Я розумію позицію міністра, бо мисливське лобі  дуже потужне, - зазначає Наталія Вишневська, координатор зоозахисної діяльності Національного екологічного центру України. – Позицію мисливців підтримує Державне агентство лісових ресурсів і Міністерство аграрної політики та продовольства. Ці два державні органи влади підтримують «совкову» мисливську політику, тому що у мисливській галузі досі не відбулися жодні реформи. Це господарство продовжує працювати за старими правилами, нормативними актами і навіть документами, не зареєстрованими у Мін’юсті. Досі діють схеми, які дозволяють оминати ліміти полювання, а облік диких тварин ведеться застарілими методами. Тому погоджуюся з думкою, що на міністра екології тиснуть. Це підтверджує те, що Мін’юст заблокував наказ про мораторій на лосів».

ПОЛЮВАННЯ «У БЛАГО»

Однак мисливців такий розвиток подій не влаштовує. На сайті Асоціації користувачів мисливських та рибальських господарств викладено низку документів-звернень до Мінекології, Академії наук, Мінагрополітики та Держлісагенства, у яких мисливці пояснюють, чому вони проти мораторію на вбивство лося та внесення його до Червоної книги. На їхню думку, мораторій не призводить до росту популяції, навпаки – чисельність цих тварин зростає саме з початком полювання у мисливських господарствах, оскільки мисливці починають підгодівлю лосів. Мисливці радять владі зосередитися на боротьбі з браконьєрами та закидають Мінекології, що без лімітів на відстріл лося сезон полювання цього року взагалі опинився під загрозою, а це – збитки для низки мисливських господарств. 

«Я не вважаю це серйозними аргументами від мисливців, - додає Володимир Борейко, директор Київського еколого-культурного центру. – Чисельність лосів у нас вкрай низька. Для прикладу, маленька Білорусь має 40 тисяч лосів, Латвія – 16 тисяч. Я вже не кажу про Швецію, де їх 350 тисяч. Наш головний аргумент – ніхто не контролює, скільки особин лосів відстрілюють. У нас немає мисливських служб нагляду, Держекоінспекція теж слабка. За однією ліцензією убивається три особини лося. Тому ліміт на 160 особин треба помножити на три».

На думку Володимира Борейка, міністр став жертвою законодавства. «Справа в тому, що Мінагрополітики подає на затвердження Мінекології ліміти на полювання комплексно, тобто на кабанів, лосів та інших тварин одночасно. Остап Семерак п’ять разів завертав ці документи. Але з 1 жовтня традиційно стартує сезон полювання, мисливці приходили з пікетами під Кабмін, було три судові справи проти міністра. Є інформація, що мисливці хочуть підкупити частину членів комісії, що займається питаннями Червоної книги, щоб ті проголосували проти внесення до неї лося», - пояснює експерт.

ЗУБР, РИСЬ, ВОВК… ХТО НАСТУПНИЙ?

Екологи радять міністерству затверджувати ліміти на полювання диких тварин не «оптом», а окремо по кожному виду. Та обіцяють допомагати у протистоянні «рогатому» лобі. Адже під загрозою зникнення опинилися не лише лосі. Кілька років аналогічна ситуація була із зубром і риссю, що через безконтрольне полювання опинилися на межі вимирання і таки потрапили до Червоної книги. Нині активісти просувають законопроект №6598 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)». Як зауважує Наталія Вишневська, він передбачає внесення борсука та тхора до списку тварин, на яких заборонена притравка під час полювання на інших диких тварин. Їхня кількість суттєво скорочується, так само, як і чисельність вовків.

«Україна – єдина країна в Європі, де вовк занесений до списку так званих шкідливих тварин. Це означає, що полювання на вовка можливе у будь-який час, не потрібні ніякі дозволи та ліцензії. Крім того, цей статус дозволяє займатися полюванням на інших тварин, прикриваючись полюванням на вовка, - продовжує Наталія Вишневська. – На чорному ринку шкура вовка коштує близько тисячі доларів, тому це безконтрольне полювання створює умови, коли певні мисливські господарства мають зиск із цього».

Тим, хто не вірить у можливість порятунку диких тварин, зокрема лосів, екологи наводять приклад Польщі, де у 2001 році їх було дві тисячі особин. Польські екологи разом з мисливцями (!) запропонували мораторій щодо полювання на лосів. Нині їх 30 тисяч.