ЩОБ Я ХОТIВ ПОБАЖАТИ УКРАЇНI НА МЕЖI ТИСЯЧОЛIТЬ
Наші запитання до читачів були такими: Чи приніс вам 2000 рік більше упевненості у власних силах, в можливостях зміни вашого життя і життя країни на краще? Які події 2000 року здаються вам найбільш важливими з точки зору перспектив і тенденцій (як позитивних, так і негативних) у розвитку країни? Які плани ви збираєтесь здійснити в 2001 році? А що, по-вашому, необхідно в 2001 році здійснити: — Президенту країни; — парламенту; — уряду; — ЗМІ; — керівнику вашого підприємства (навчального закладу)? У 2000 році ви стали більше чи менше мріяти? Чому? Чого «Дню»-2001 ви хотіли б побажати? Що нового хотіли б нам запропонувати: теми, ідеї?
Чекаємо відгуків як від наших постійних читачів, так і тих, хто приєднався до нас недавно!
Так! Можливо, це суб’єктивно, але 1999 року я двічі на алярм загримів до лікарень, переніс дві операції, які, як це не дивно, мені допомогли. Тож 2000-го року я відчув себе фізично міцнішим, навіть наважився відвідати родину сина в США. Витримав контакти з малими онучками протягом трьох місяців і додибав додому, де за мене узялася ще одна онука! Крім того, з ласки парламенту та уряду цього року моя пенсія (як науковця) зросла у 3,5 рази, що також не зайве для самопочуття.
Чув, що цього року пенсіонерам повсюдно почали вчасно сплачувати пенсії. Принаймні, елементарні речі уряд почав надолужувати.Загалом, Україна потроху, дуже повільно, оклигує. Ліпше виглядають наші міста. Кожен «новий» дбає про своє «обійстя», а воно накопичується, і бачиш ряди оновлених фасадів, пiд’їздів, вітрин тощо.
Зрідка заходжу до великих магазинів, зокрема гастрономів. Розмаїття свіжих продуктів! Ще не зовсім Америка, але до того йдеться. До того ж, раз ці продукти виставлено, хтось їх купує?! Тож, «не все так погано»? Правда, то свідчить, скоріше, що у нас процвітає тіньова економіка. То й нехай, аби людям ліпше жилося!
Помітні й деякі зрушення в культурному житті. Потроху, у дечому випереджаючи Росію, видаються елітні книги світового рівня — «Історія Європи» Нормана Дейвіса, «Енциклопедія політичної думки» тощо. Ще б налагодити випуск україномовного масового чтива для народу! На жаль, зруйнована система книготоргівлі, але є Указ Президента. Дай Боже!..
Прагну написати другу книгу й рукописи обох притулити до друку, бодай видати на CD ROM. Не виключено, ще провідати Штати. Як їм житиметься за нового президента? Тоді вирішу, котрому — нашому чи їхньому — допомагати в першу чергу. З побажань.
— Президентові. Насамперед, щоб його укази-побажання втілювалися в життя! Щоб він сформулював і почав реалізовувати концепцію оновлення громадсько-політичних еліт. Ота смиканина у верхах, що триває, не на користь Україні. Переставляти, перевиховувати старі кадри — марна праця. Слід сміливо й рішуче висувати молодих, які наросли й набули досвіду за 10 років незалежності. Саме в цьому я бачу шлях і порятунок. І, додам, тут Росія нас випереджає, хоч для нас таке оновлення навіть суттєвіше.
— Парламентові. Перестати тягнути виключно на себе ковдру керування країною і не перетворювати цей процес на цирк. Зайнятися своєю справою: встановленням правил гри — законотворчістю. Частіше зазирати в люстра й рефлексувати. Замислитися над тим, що нам такий антидержавницько скерований орган видається часом цілком збитковим!
— Урядові. Терпіння й послідовності. Сприяти росту середнього класу, зокрема, в аграрній сфері. Розібратися з податковою системою та іншими нашими «стихійно-хронічними» лихами!
— ЗМІ. Шукати таланти. Не забувати, що вони (ЗМІ) причетні до українського народу і культури. Орієнтуватися не лише на східні зразки (мову) й смаки, але й (близько) західні!
— Керівникові підприємства (себто, райвідділу соціального захисту). Вчасно перераховувати мою пенсію. Згадати й дотримуватися постанови, що всі пенсії мають систематично індексуватися!
Як писав поет: «Уж не мечтать о нежности, о славе / Все миновалось, молодость прошла!» Про деякі плани я вже написав, ну, а мріяти в нашому віці якось не до лиця. Радітимемо, якщо здоров’я, тьфу- тьфу, не зраджуватиме. А успіхів побажаємо молоді взагалі, й синам та онукам зокрема!
Газеті «День». Бажаю, принаймні, тримати марку, те, чого ви вже досягли! Вважаю, наголошувати варто не так на висвітленні поточного політичного життя, яке є досить жалюгідним, а більше пропагувати, яким воно б мало бути в нормі. Себто, посилити просвітницько- виховну роботу в масах.
Бажаю також зростання накладів (на користь україномовного видання, насамперед)! А ще, з досвіду прожитих літ, бажаю вам доброго здоров’я й наснаги! Решта додасться!
