У новому вимірі? Київ обіцяють забудовувати за правилами
Столичні новобудови сьогодні привертають увагу всієї країни й обговорюються на всіх рівнях. І передусім корінними киянами, які щодня спостерігають зміни й відчувають їх на собі. При цьому вони їх оцінюють дуже по-різному: від захоплених відгуків — місто стрімко молодшає й оновлюється до різко негативних — Київ втрачає своє обличчя, столицю «завойовують» багатоповерхові монстри. Тому недивно, що після зміни уряду одним із перших розглянутих і затверджених Київрадою містобудівних документів нарешті стали довгоочікувані нові «Правила забудови міста Києва».
Як повідомив на брифінгу для журналістів головний архітектор столиці Василь ПРИСЯЖНЮК, над правилами забудови історичної частини Києва робота велася вже давно. Але постійні зміни в законодавчій базі та коливання «температури» інвестиційного клімату заважали закінчити її раніше. Новий документ забезпечує чіткі й прозорі умови для замовників, проектувальників, інвесторів і представників виконавчої влади. У ньому є нові розділи, що визначають порядок урегулювання земельних відносин, історико-культурних природоохоронних заходів. Обумовлені також пункти узгодження інвестиційної та містобудівної політики, комплексного благоустрою території та багато інших, що детально роз’яснюють ключові моменти роботи представників усіх сторін. Усе це дозволяє називати нові «Правила…» документом європейського рівня.
— Василю Федоровичу, як вийшло, що такий важливий містобудівний документ було ухвалено без попереднього громадського обговорення?
— Проект документа заздалегідь був доведений до відома всієї регіональної влади. Після переговорів із фахівцями та депутатами ВР, Київрада його узаконила. Приблизно через тиждень цей документ буде опублікований у газеті «Хрещатик». Від цього дня він набирає чинності. «Правила…» є відкритим документом і постійно удосконалюватимуться. Така практика існує в усіх європейських столицях. «Правила» мають графічну частину, що схематично повторює генплан. Це допоможе всім забудовникам орієнтуватися, де й що можна будувати. Надалі планується розробка детального планування й містобудівного обгрунтування забудови найбільш цінних територій. Згідно з діаграмою розробки цієї документації, роботу ми повинні завершити до кінця 2007 року. Головним управлінням на поточний рік із цією метою передбачено 6 млн. 600 тис. грн. До 2005-го буде затверджено детальний план третього мікрорайона Позняків, Печерського району, Троєщини та Жулян. Після затвердження цих документів необхідність містобудівного обгрунтування в кожному окремому випадку відпаде. Хоча за інвестором залишається право відстоювати свою думку й, за наявності досить вагомих аргументів, можливо, переконати головного архітектора та інших представників виконавчої влади в тому, що споруда «X» доречна в районі «Y».
— Чи змінився порядок оформлення документації, що дозволяє будівництво?
— Спочатку необхідно отримати так званий політичний документ у Київраді — рішення про виділення земельної ділянки та дозвіл на будівництво. Потім пройти будівельний контроль. Лише за наявності висновку держекспертів можна отримати дозвіл на початок будівельних робіт. На жаль, сьогодні є чимало випадків, коли цей порядок порушується, і на узгодження міськради приносять уже практично здійснені проекти.
— А чи є в нових правилах категоричні заборони?
— Не можна без відповідного проекту переобладнати житло в нежилі приміщення, об’єднувати балкони й лоджії з кімнатою, виносити туди центральне опалення, встановлювати кондиціонера та супутникові антени на головних фасадах з боку вулиці й інше. Усі проекти реконструкції мають узгоджуватися не лише з власниками й особами, відповідальними за експлуатацію, а й враховувати інтереси сусідів. А в тому, що вже зроблено, будемо наводити порядок згідно з новими правилами. Замовником на реконструкцію району за наявності платоспроможного інвестора може бути лише держадміністрація або Управління міськархітектури. Що ж до громадської думки, я вважаю, що пікетування будівельних майданчиків — це нецивілізований шлях висловлення протесту. Відтепер заздалегідь проводитимуться громадські обговорення найбільш значущих проектів, і всі кияни ще в початковій стадії узгодження майбутнього будівництва зможуть дізнатися, чи не ущемлені при цьому їхні інтереси. Хто буде не згоден, зможе звернутися до суду. Я думаю, він матиме великий шанс виграти таку суперечку.
— Чи можливо буде дати зворотний хід колишнім рішенням про будівництво?
— Якщо воно вже ведеться й без порушень, то ні. Закон зворотної сили не має. Хоча не виключаються деякі корективи. Наприклад, за проектом висотний готель, що будується в зеленій зоні на березі Дніпра, має 25 поверхів, але після чергового розгляду, поверховість готелю обмежена до 20. Хоча, на мій погляд, і це багато — майбутня споруда в цьому ландшафті виглядатиме не дуже органічно.
— Як будуватимуться об’єкти соціального значення?
— Виходячи з можливостей місцевих бюджетів. Будівництво житла планується за програмою «50 на 50» — за державні кошти та майбутнього власника. Якщо необхідно мати відомче житло, замовником може виступити будь-яка організація. Що стосується інфраструктури, то поки ми працюємо за старими нормами, складеними виходячи з розрахунку кількості квартир у будинку. Хоча сьогодні ситуація змінилася: у великих квартирах живе менше людей і потрібно вже менше дитячих, оздоровчих та інших об’єктів соцкультпобуту. Нині Держбуд України працює над зміною нормативів, які вирішено наблизити до загальноєвропейських. Відповідно до них і будуть внесені зміни до «Правил…».
— Чи передбачені в нових правилах заходи щодо винесення промислових підприємств за межі міста?
— Звісно — такі тенденції в усьому світі. Навіщо ж мати в центрі міста поруч із житлом, навчальними закладами та місцями відпочинку малоестетичні й небезпечні об’єкти! На одному з минулих засідань містобудівної ради ми розглядали проект будівництва житлового комплексу на проспекті Патріса Лумумби з винесенням швейної фабрики «Киянка» в Прилуки. Це, звісно, далеченько. Треба забезпечити хороший транспортний зв’язок, аби кияни могли безболісно добиратися до роботи й назад. Сподіваюся, що надалі більш раціонально використовуватимуться такі нині промислові зони, як територія заводу «Більшовик», «Арсенал» та інші. Це передбачено й затвердженим 2002 року Генеральним планом Києва.
