Перейти до основного вмісту

«Україна без сиріт»

Понад півтори тисячі кілометрів проїхали учасники велотуру назустріч одне одному, щоб розповісти Україні про проблему сирітства
30 червня, 00:00
ЗУСТРІЧ У КИЄВІ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

За статистикою, в Україні живе близько 100 тис. дітей, які ростуть без батьків. Невтішні дані. Натомість представники громадських організацій запропонували, як нам здалося, дієву альтернативу. «Україна без сиріт» — так звучить назва і гасло велопробігу країною, що в неділю закінчився в Києві. Організатори — альянс «Україна без сиріт», благодійний фонд «Пілігрим», благодійний фонд «Майбутнє дітям України». Понад півтори тисячі кілометрів подолали діти, їдучи з двох кінців України — Маріуполя та с. Доманове, що на Волині, аби зустрітися разом у серці України — Києві й нагадати про себе, пробудити суспільство, що заснуло під колискову нігілізму. Крутили педалі не лише діти-сироти, а й просто небайдужа молодь, що прагне допомогти дітям.

«Це тільки Бог дав сили цим дітям. У нас була велика мрія та велика мета, що живила нас наснагою і силами, — ділиться думками з «Днем» Віталій СУС, голова благодійного фонду «Майбутнє дітям України», який вів команду із заходу та є співорганізатором акції. — Ми зробили неможливе. Коли ми їхали з Нововолинська до Луцька, довелося пробиратися дуже важкими маршрутами. Дітям малим, яким по 12—14 років, це було надзвичайно важко. У них пекли ноги, але ніхто не плакав і не зійшов з дистанції. За період самого велопробігу відбулася велика зміна в самих дітях. Тому що ми ніби стали родиною, здружилися один з одним. Просто з нами був Бог і він творив чудеса».

Діти, які ростуть без сімей, відчувають життєву необхідність у любові й увазі до себе. Їх навчили їсти, їх навчили читати й писати, але вони не жили у власній сім’ї. Згадаймо світові вчення. Кожне з них містить екстракт, який є підѓрунтям суспільної ієрархії й установлює моральні правила. У християнстві про це говорить четверта заповідь Божа: «Шануй батька і матір свою», у східних релігіях — це «виправлення імен» за Конфуцієм, у якому йдеться про підпорядкування сина батькові, молодшого брата старшому. В Україні завжди особливу увагу приділяли повазі до старших та ієрархії в сім’ї.

Діти, які брали участь в акції «Україна без сиріт», охоче висловлювали свою думку про роль сім’ї в суспільстві. «Від сім’ї залежить те, ким стане дитина в майбутньому. Я вважаю, що сім’я дає дитині багато чого. Дивлячись на дітей, які були з нами під час велопробігу, я бачу, як вони змінилися за цих два тижні. Деякі були просто хуліганами, бешкетниками, але вони стали іншими людьми. Дуже важливо, щоб у сім’ї батько відігравав повчальну роль, а мама допомагала свої якості — турботу, лагідність», — розповідає учасник велопробігу Ернест АКОПОВ (14 років, Київ).

У багатодітних сім’ях батькам доводиться важко, але коли всі разом — переживати труднощі легше. «У моїй сім’ї дванадцятеро дітей. Наш батько — зайнята людина, оскільки нас багато. Ми рідко буваємо разом, але в літній період стараємося бачитись. У кожної людини буває складається так, що хочеться відчути підтримку і любов з боку близьких людей. Тому повноцінна сім’я — це така річ, яка надає наснаги в житті. Ті, в кого її немає, страждають від цього», — підсумовує ще одна учасниця Ірина ФЕДОРЧУК (14 років, Рівне). В ініціатора акції Геннадія Мохненка, крім власних трьох дітей, є ще 30 прийомних. Він каже, що вірить, що в кожної дитини України буде любов і свій батьківський дім. Україна має стати країною без сиріт — це основна ідея велотуру. Хоча про результати акції говорити ще рано, її проведення супроводжували яскраві, промовисті події, які свідчать про те, що поступ у цій справі можливий. У ході акції було всиновлено одну дитину зі східних областей України жінкою з Житомира, а одна учасниця стала похрещеною.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати