Україна та Литва: спільний культурний простір
У львівському Палаці Бандінеллі представили каталог виставки «Портрети Великих князів і вельмож Литовських з українських музеїв»
Львівські музейники продовжують традицію Бориса Возницького, будуючи культурні міжнаціональні мости. Як Борис Григорович відкрив для Європи Пінзеля, так спільний проект між музеями України та Литви «Портрети Великих князів і вельмож Литовських з українських музеїв» дає світові можливість побачити напівзабуті мистецькі артефакти. Це — портрети історичних особистостей, які свого часу відіграли особливу роль у політичному житті Великого Князівства Литовського, мали вплив на долю українських земель. У фондах українських музеїв зберігається значна кількість портретів першої половини XVII століття із зображеннями родин Ходкевичів, Радзивілів, Сангушок, Сапєг та Вишневецьких, доктора філософії та медицини Павла Боїма тощо. Все це відображено у представленому каталозі.
Каталог виданий організаторами виставки — Національним музеєм «Палац Великих князів Литовських» та Музеєм мистецтв Литви. «Ця виставка стала найяскравішим підтвердженням успішного розвитку культурних зв’язків двох народів, — ідеться у зверненнях міністра культури Литовської Республіки Арунаса Гялунаса та міністра культури України Михайла Кулиняка, — і свідчить про спільність культурної спадщини та історії Литви й України, про ланки непроминаючої історичної пам’яті».
Вісімдесят шість портретів. Тринадцять реставраторів працювали над ними упродовж двох місяців, щоби обличчя спільних предків могли розповісти глядачеві про спільний відтинок історії Литви та України. «Нас об’єднує ідея — служба спільній історії. Ми маємо зробити історію живою, показавши спільну спадщину», — вважає заступник директора Національного музею «Палац Великих князів Литовських» та керівник делегації Іоланта Карповіч. Литовський поет ХVII століття сказав: «Країни пізнають за обличчями правителів». Це мотто стало девізом виставки. За чотири місяці експонування у Вільнюсі виставку відвідало понад 11 тисяч людей.
«Литва заговорила по-українськи», — додає Іоланта Карповіч. Уперше в історії культурних зв’язків народів Литви та Польщі каталог видано трьома мовами. «Музей, експонати, картини, реставрація, консервація — це ті терміни, які в музейному середовищі розуміють як українською, так і російською чи литовською мовами, — проводить паралелі директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський. — Це ключові терміни на презентації каталогу».
З українського боку учасниками стали Львівський історичний музей, Львівська національна галерея мистецтв, Волинський краєзнавчий музей, які передали на тимчасове експонування до Музею мистецтв Литви 20 жіночих, 62 чоловічих і 4 дитячі портрети зі своїх колекцій.
«З мистецького погляду, до найкращих на виставці належать портрети королів Польщі та Великих князів Литовських», — пише в каталозі головний зберігач фондів Львівської національної галереї мистецтв Ігор Хомин. Насамперед це портрет Сигізмунда ІІІ Вази, Михаїла І Корибута Вишневецького, Августа ІІІ, Станіслава Августа Понятовського.
«На поліграфічному рівні якість підтверджено — цей каталог висунуто на Національну премію Литви», — розповідає координатор виставки Тарас Рудько.
Представники музеїв не ставлять крапки на такій міжкультурній співпраці, а навпаки — двокрапку. А Львівський історичний музей запрошує відвідати виставку повернутих із Вільнюса портретів і переконатися в безцінності цих артефактів.
