Українські підприємці «підмочили» репутацію грузинського «Боржомі»

Антимонопольний комітет України ухвалив безпрецедентне рішення — чотири підприємства, що розливають мінеральні води, були оштрафовані за неправомірне використання торгової марки «Боржомі».

— У березні 1997 року Державна антимонопольна служба Грузії проінформувала нас про те, що на українському ринку широко реалізовується штучно-мінералізована вода з етикеткою «Боржомі», — повідомила кореспондента «Дня» головний фахівець управління з питань несумлінної конкуренції Антимонопольного комітету України Тамара Нестуля. — Ліцензію на розробку боржомських джерел і використання цього товарного знаку терміном до 2007 року має тільки грузинська компанія «Georgian Glass-Mineral Water Co.», без права передачі її третім особам. У такому випадку, що ж продається у нас? Протягом двох місяців ми провели широкомасштабне обстеження національного ринку мінеральної води. З’ясувалося, що «Боржомі» виробляють близько 20 підприємств у різних регіонах. Причому на етикетках вони так уміло копіювали справжній товарний знак, що навіть фахівцям було важко визначити підробку.

Сплеск «боржомізації» почався в 1996—1997 роках, коли поставки води з Грузії зменшилися, а попит на неї залишився високим. Тому підприємці з різних регіонів, не змовляючись, вирішили «запозичити» всесвітньо відомий товарний знак. Технологія виготовлення «українського «Боржомі» передбачає розчинення у воді (артезіанській або звичайній водогінній) сольових сумішей у поєднанні з питною содою і насичення розчину вуглекислим газом. Початковий же продукт доречніше було б назвати знущанням над справжнім «Боржомі», котрий видобувається з унікальних природних джерел. Ступінь насиченості мінералами в ньому настільки високий, що добитися її штучним шляхом неможливо. До речі, значний прошарок її споживачів — люди, котрі страждають на ті чи інші захворювання. Тому в цьому випадку можна говорити не лише про привласнення чужого товарного знака, але й про порушення прав споживачів.

— Найцікавіше те, що практично всі підприємства мали повний комплект документів з дозволом на виробництво мінеральної води, виданий компетентними державними органами: Держстандартом, Мінздоров’я, СЕС, Комітетом із захисту прав споживачів, — продовжує Тамара Нестуля. — Кожне відомство перевіряло лише свою ділянку роботи, та ніхто не здогадався проаналізувати ситуацію загалом. Подібний правовий нігілізм частково можна пояснити й тим, що закон про несумлінну конкуренцію було прийнято порівняно недавно — 1 січня 1997 року і чимало елементів його ще недопрацьовано.

Як стало відомо «Дню», оштрафовані підприємства не збираються припиняти випуск штучної мінералки, а тільки замінять товарний знак. Сьогодні розбираються ще з чотирма подібними справами. Щоб виловити всіх «боржомістів» — а за дуже приблизними даними таких підприємств не менше десяти — знадобиться ще кілька місяців.