Від міністерства поліції до цивільної структури

Міжвідомчу комісію з реформування правоохоронних органів було створено при Раді національної безпеки й оборони України в травні 2005 р. Її робота суттєво пожвавилася на початку листопада, коли указом Президента головою комісії був призначений секретар РНБОУ Анатолій Кінах. Нещодавно комісією прийняті Концептуальні основи реформування правоохоронних органів України. Проект ще повинен пройти обговорення на засіданні Ради національної безпеки й оборони й має бути затверджений Президентом України. У чому ж суть цього документа? З цим запитанням ми звернулися до секретаря міжвідомчої комісії, керівника Департаменту з питань державної безпеки апарату РНБОУ, доктора політичних наук Олександра ЛИТВИНЕНКА.

— Чому постійно перебуває в стані реформування система правоохоронних органів?

— Історія реформування правоохоронних органів нашої країни нараховує стільки ж років, скільки сама країна. Українські правоохоронні органи створювалися на основі союзних МВС, КДБ, прикордонних військ, прокуратури тощо. На початку 1990-х треба було забезпечити керованість держави й зберегти безпеку суспільства. Мова, по суті, йшла про виживання, тому необхідно було створити хоч якусь систему, більш-менш працездатну. Тому проблема оптимізації правоохоронних органів тоді й не ставилася. Пізніше, в 2000 р., була створена комісія з реформування правоохоронних органів на чолі з президентом. Збиралася вона кілька раз, але серйозних рішень прийнято не було. При цьому реформаторські зусилля докладались постійно. Мінялася структура органів, їхні функції, але глибинних змін не відбувалося. Основною проблемою таких змін була відсутність концепції й, як наслідок, безсистемність. Ситуація 2004 року вкрай загострила ще й проблему політичних ризиків: під час президентських виборів були спроби втягти правоохоронні органи в політичну боротьбу. І ця обставина ще раз підтвердила необхідність свідомого реформування правоохоронних органів. До речі, ще під час передвиборної кампанії 2004 року нинішній Президент Віктор Ющенко проголосив тезу про необхідність реформування податкової міліції, інших органів. Тому, власне, була створена наша комісія, куди входять керівники всіх правоохоронних органів і вчені.

— У чому принципові відмінності концептуальних основ від усіх попередніх реформувань?

— В основу всіх поточних і майбутніх змін покладені принципи верховенства права й забезпечення конституційних прав та свобод громадян. Буде враховано досвід інших країн, у тому числі Євросоюзу. Насамперед мова йде про необхідність демілітаризації правоохоронної системи. Зараз у нас, фактично, всі правоохоронні органи — військові, як служба безпеки, або напіввійськові, як міліція. У країні буде поступово формуватися європейська правоохоронна система. І ключову роль у ній відіграватимуть органи прокуратури. Реформа правоохоронних органів буде пов’язана з реформуванням судової системи.

Внутрішні війська будуть перетворені на національну гвардію, але залишаться в складі МВС. Міністерство внутрішніх справ буде поступово перетворюватися в цивільне відомство. Те, що ми маємо зараз, це, практично, — міністерство поліції. Це добре розуміє й нинішнє керівництво міністерства, тому підтримує перехід до цивільної структури. А підвідомчим органом, що виконуватиме поліцейські функції, стане національна міліція, яка об’єднає всі міліцейські підрозділи країни.

Від Служби безпеки, в істотній мірі, відійдуть невластиві їй правоохоронні функції. Буде реформована державна прикордонна служба — вона перетвориться з військової на правоохоронну структуру. Для захисту безпеки кордонів усе більше використовуватимуться не військові, а оперативні методи.

— Якою ви бачите роль правоохоронних органів у боротьбі з корупцією?

— Правоохоронні органи — це, образно говорячи, останній рубіж у боротьбі з корупцією. І в цій сфері акцент потрібно робити на попередження, профілактику явища, а не на боротьбу з його проявами. Але посилення антикорупційної лінії у діяльності правоохоронних органів є найбільш актуальним завданням.

— Євросоюз надає істотну допомогу новим своїм членам в облаштуванні кордонів. Чи готовий він допомогти Україні?

— Ми зацікавлені в поглибленні таких контактів. Активно йдуть на співробітництво і європейські країни. Вони надають нам серйозну допомогу. При збереженні прозорості кордонів необхідно створити більш надійну систему забезпечення безпеки країни.

— Ви говорите про те, щоб перекрити потоки нелегальної міграції, контрабанди, адже територію України й Росії використовують як транзитну для просування в Європу?

— Так! Але, якщо контрабанда потрапляє до нас по всьому периметру кордону, то основна маса нелегальних мігрантів — із Росії. Вважаю, що це створює додаткову загрозу для національної безпеки країни.

Зараз, відповідно до указу Президента, розробляється комплексний огляд усього сектору безпеки держави, який планується завершити до середини 2007 року. Тоді будуть зроблені остаточні висновки. Завдання полягає в тому, щоб у комплексі визначити головні моменти, які надалі забезпечать правильні рішення. Зазначу, що нинішні концептуальні основи не є документом прямої дії, це — лише система поглядів на створення надійної системи безпеки країни. Коли концепція буде прийнята, на її основі будуть розроблені конкретні програми за напрямками діяльності відповідних державних структур. Зараз розпочався реальний рух.