Як повернути «моду» на здоров’я?

Слово «молодий» асоціюється із «активний», «здоровий», «веселий», «успішний» — із усім найкращим. Діти, молодь — носії українського генофонду і те, якою буде Україна через 30—40 років, залежить від них. Але вже нині 40% дітей віком від 11 до 17 років почуваються хворими. Реклама тютюну, алкоголю, поганої їжі — так, це сильно впливає на поведінку дітей. Але основне — поганий приклад батьків. І якщо однією з базових складових успіху є гарний стан здоров’я, то про який успіх України можна говорити, що заняття спортом сучасна молодь не вважає модним? Підтверджують це і періодичні дослідження Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка здоров’я підлітків (таке дослідження проводиться паралельно ще в 40 країнах світу). Наразі фахівці інституту опрацьовують дані чергового опитування «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді», яке завершилося у квітні цього року (останнє проводилося два роки тому). У ньому взяло участь близько 10 тисяч школярі віком 11, 13 та 15 років, а також студенти професійно-технічних закладів і першокурсники ВНЗ. Як змінився стан здоров’я школярів за останні роки та як державі впливати на поведінку дітей, «Дню» розповіла кандидат соціологічних наук, голова правління Українського інституту соціальних досліджень ім. О. Яременка Ольга БАЛАКІРЄВА.

— Ольго Миколаївно, про які проблеми говорять підлітки у плані здоров’я і чи готові вони їх вирішувати?

— За нашим дослідженням здоровими себе вважають приблизно 60% підлітків. Проте підліткова група українців у порівнянні з підлітками інших країн, які теж брали участь у такому дослідженні, має найнижчу самооцінку стану свого здоров’я. І це не дивно, адже діти визнають, що неякісне харчування, низька фізична активність, надмірна вага (про це зазначає п’ята частина молодих респондентів), значне поширення тютюнопаління (у віці 15 — 16 років є діти, які це спробували і вже кинули), вживання алкоголю має місце у їхньому житті. До речі, нині вживання алкоголю є частиною проведення вільного часу, це стало частиною молодіжної субкультури. Також наше дослідження виявило, що проблемою є низький рівень звернень до медичних послуг. Не всі підлітки, які досягли 14 років, знають, що мають право йти до лікаря без супроводу батьків. А діти, як правило, часто соромляться ходити до медиків разом із дорослими. Тому й не перевіряють стан свого здоров’я взагалі. Судячи з того, вирішувати проблеми зі здоров’ям підлітки поки що не готові.

Про те, що їхнє здоров’я чудове, у шостому класі повідомляє лише 28% учнів, а серед студентів вузів — усього 8%. Тобто з віком відбувається суттєвий скачок. Часто це суб’єктивна оцінка, тобто відчуття свого стану здоров’я на даний момент або із урахуванням негативних звичок. Натомість гарним своє здоров’я називають приблизно 50% опитаних, і вважають його поганим від 20 до 37%, залежно від вікової категорії. Також проблемою для підлітків є надмірна вага. Так, понад 70% вважають, що мають нормальну вагу, 8% — недостатню, і решта говорять про надмірну вагу. Але це не медична статистика, а лише суб’єктивне сприйняття учнями свого тіла. Також ми запитували підлітків, якщо вони будуть дотримуватися нормального харчування, чи вплине це на їхню вагу, то серед учнів шостого класу лише 58% пов’язують те, що їдять, зі своєю вагою, серед восьмикласників таких 62%, а серед учнів ПТЗ — 48%. Значно більше (80%) вважає, що якщо правильно харчуватися, це допоможе засвоєнню корисних речовин. Дуже важливо, щоб діти відповідали чесно та щиро. Тому анкетування було анонімним, а проводили його не вчителі, а наші інтерв’юери. А це викликає довіру, бо це розмова не з батьком або учителем, а з незнайомою людиною.

— Тривалий час Україна була лідером Європи за кількістю малолітніх курців та тих, хто вживає алкоголь. Наскільки змінилася ця тенденція за останні два роки?

— Якщо порівнювати наші дані з результатами досліджень в інших країнах, то ми знаходимось десь усередині рейтингу за кількістю неповнолітніх курців (тобто їхня кількість трохи зменшилася), а от за рівнем вживання алкогольних напоїв маємо стабільну позицію. У нас найбільшою мірою підлітки мають доступ до спиртного, і більшість із них вживає їх практично щотижня. За нашими результатами, пробували курити коли-небудь 25% шестикласників, половина восьмикласників, серед учнів 10—11 класів таких 68%, а серед студентів таких майже 80%. Ми запитували, чи палите ви зараз і як часто це робите. Так от, серед шестикласників регулярно палять 4%, серед одинадцятикласників — кожен п’ятий, а серед учнів ПТЗ палить кожен другий. Для України така динаміка характерна як щодо дівчат, так і до хлопців, хоча якщо кілька років тому дівчата випереджали хлопців за частотою паління, то зараз ці показники змінилися, тепер хлопці лідирують.

Щодо вживання алкоголю, то більшість підлітків вживають пиво і при цьому не вважають його алкогольним напоєм. Як показало опитування, щодня його п’ють 5% студентів, більшою мірою це стосується хлопців, а серед дівчат поширюється тенденція щодо вживання слабоалкогольних напоїв, привабливих за назвами. Іноді проста цікавість спробувати спонукає до того, щоб це стало звичкою. Та проблема навіть не в тих, хто вживає пиво щодня, а в тих, хто робить це принаймні раз на тиждень. А це 40% студентів, такий же відсоток учнів ПТЗ, 25% учнів 10—11 класів і 12% восьмикласників, удвічі менше — шестикласників. Після 10 класу відбувається суттєвий зріст, бо до цього часу батьки ще більшою мірою дітей контролюють, а учні старшої школи виходять за межі батьківського контролю. Щодо міцних алкогольних напоїв, то за останні кілька місяців їх не вживали 42% студентів і 66% старшокласників. Близько 2% учнів ПТЗ уживають їх щодня (за багатьма показниками саме ця група підлітків належить до групи найвищого ризику). Частіше ніж раз на місяць слабоалкогольні напої вживає кожен десятий шестикласник, і чим старші діти, тим більший відсоток.

Підлітки не усвідомлюють, до чого може призвести щоденне вживання алкогольних напоїв. На наше запитання, чи були з учнями ситуації, коли вони п’яніли і не пам’ятали, що з ними відбувається, або шкодують про те, що сталося, 40% від усіх опитаних сказали, що з ними таке вже було. До речі, 15% шестикласників відповіли, що з ними таке бувало два-три рази за життя (не таке вже й довге), а серед десятикласників — половина. Це свідчить про проблему не лише поширення алкоголю, а й на відсутність культури його споживання. Знайомство з ним рано чи пізно відбудеться, але краще, коли це проходитиме під контролем дорослих.

— Цього разу респондентами буди і керівники навчальних закладів. Про що їх запитували і з якою метою?

— Ми хотіли мати інформацію, наскільки цей заклад орієнтований у питаннях, пов’язаних із формуванням здорового способу життя, чи діє заборона паління у школі і як це контролюється, і чи діють ці заборони на колектив викладачів, а не лише на учнів. Так от, письмові заборони палити учням у приміщенні школи (правила школи або договори між колективом учнів та вчителів) мають 100% вищих навчальних закладів і 89% шкіл. Ще незначна частина має усну домовленість, трохи більше 1% сказали, що взагалі не мають ніяких домовленостей та заборон.

— А які заборони — письмові чи усні — більше впливають на дітей?

— Скоріше, проблема в тому, який існує контроль за виконанням цих домовленостей. І якщо є певні порушення, важливо, які є санкції, наскільки це набуває розголосу, тобто наскільки ці норми не лише прописані, а й проконтрольовані до виконання. Стосовно заборони паління на території школи чи ВНЗ, то 80% мають письмову домовленість і 16% — усну. А от щодо заборони куріння під час таких заходів, як екскурсії, поїздки, походи, то приблизно 50% навчальних закладів ставлять таку умову перед учнями. Цікаво, що для педагогічного складу заборона палити у внутрішніх приміщеннях діє у понад 80% шкіл, а 16% навчальних закладів не регулюють це під час поїздок з учнями у позакласний час. Оскільки педагоги та викладачі — це приклад для учнів, це питання дуже важливе.

Ще ми цікавилися у керівників, чи вважають вони проблему ранньої вагітності актуальною для навчальних закладів. Так, 11% керівників шкіл визнали це проблемою, а серед керівників вищих навчальних закладів так вважає понад 40%. І це дійсно проблема. Адже як показує наше дослідження, 28% старшокласників уже мають перший статевий досвід. Це трохи більше, ніж два роки тому. Ми запитували дівчат: чи була ти вагітна, а хлопців: чи траплялося так, що дівчина від тебе завагітніла (таких виявилося близько 2%). Є частина учнів, яка взагалі відмовилася відповідати. Серед дівчат, які почали статеве життя в 10—11 класі, 4% сказали, що були вагітні. Як правило, це завершувалося абортом. Серед студенток ПТЗ таких дівчат на кілька відсотків більше. Це підтверджує наш здогад, що коли діти потрапляють на навчання після 9 класу в інше оточення, проживають у гуртожитку, почувають себе дорослими та самостійними, перебувають поза контролем батьків та соціального оточення, відбувається вибухове залучення до ранніх статевих зв’язків та інших шкідливих звичок.

За відповідями керівників, у 97% навчальних закладів відбувається діяльність, спрямована на формування здорового способу життя. Самооцінка дуже велика, але проблема в тому, що насправді так і є: викладаються відповідні курси, проводяться масові заходи, але питання виникають стосовно їхньої ефективності та спрямованості. Тільки 60% керівників вважає, що досягти цілі вдається успішно. Адже завжди є частка дітей, учнів та студентів, які ніколи не потрапляють на такі заходи, прогулюють їх або сидять і займаються іншою справою. Тому інтеграції у планові заняття недостатньо, треба шукати інші форми роботи з підлітком. Треба посилювати індивідуальну роботу, бо кожному навчальному закладу відомі ті учні, які мають проблеми або з поведінкою, або зі шкідливими звичками, або з тим, що живуть у неблагополучній родині. Система навчальних закладів не налаштована на індивідуальну роботу, може це і не їх функція, а робота психологів, соціальних працівників та громадських організацій. Насправді це важко, бо треба з’ясовувати причини, чому підліток робить так, шукати його мотивацію, змінювати його погляди на життя та поведінку.

— Ще одна проблема, про яку вже говорять не один рік, — низька фізична активність учнів...

— Позитивом є те що 80% навчальних закладів організовують масові спортивні заходи, це позитивний показник, хоча бажано було, б що це було 99%. З одного боку, це створення можливостей для тих, хто хоче займатися спортом, це відповідна мотивація та приклади для наслідування. Але цього недостатньо для того, щоб всі масово почали робити ранкову зарядку чи відвідувати кілька разів на тиждень спортивні секції. Ми запитували, скільки разів на тиждень ви займаєтеся фізичними вправами, коли навантаження на організм не п’ять хвилин, а мінімум 20. Так, якщо учні шостого класу фізкультурі присвячують чотири дні на тиждень, то студенти першого курсу ВНЗ — менше трьох днів. Кілька років тому ми проводили схоже опитування, тоді учні менших класів давали відповідь, що займаються фізичними вправами сім днів, а ті, кому за 20 років, — один день. Тоді ж ми цікавилися частотою вживання алкогольних напоїв, то все було з точністю до навпаки. Це просто наглядна ілюстрація того, що відбувається з учнями за невеликий період часу — з 10 до 18 років, тобто за цей час руйнується навичка фізичної активності й накопичується досвід шкідливих звичок.

— І все-таки, які позитивні тенденції ви виявили під час дослідження, чи у нас все настільки погано?

— Є певні зрушення щодо паління, кількість курців серед підлітків трохи зменшилася. Думаю, це завдяки заходам громадських організацій, завдяки предметам щодо здорового способу життя у школах, забороні палити у громадських місцях. Усі ці речі потихеньку впливають на свідомість підлітка, хоча більш суттєвий результат ми зможемо побачити трохи пізніше.