«Якої держави ми патріоти?»
Нещодавно дізнався із ЗМІ про те, що у Донецьку закривають одну з українських шкіл, яких у місті й так обмаль. Таке рішення не може не викликати обурення чесних людей. Чи є це несподіванкою? Зовсім ні: нема чого дивуватись, коли вищі урядові особи нехтують українською мовою. Хіба є ще в світі така країна, де б місто мало на район одну школу з державною мовою навчання, та й ту закрили?
Чому дозволяється місцевій владі таким чином русифікувати Україну? Чому ще й тепер стовбичать пам’ятники Леніну в Харкові, Херсоні, Дніпродзержинську та інших містах? Хіба не сумно, що у нашій столиці — Києві — є бульвар Шевченка, на початку якого пам’ятник Леніну, а в кінці — Щорсу? Таке може бути тільки в Україні. То хотів би запитати: де наша гордість? Які ми патріоти або чиї ми патріоти, якої держави?
І чому мовчить Міністерство освіти?
ВІД РЕДАКЦІЇ: Хочемо повідомити нашим читачам, що Міністерство освіти не мовчить. Ще 22 серпня виконуючий обов’язки міністра освіти А. Богомолов направив до Донецької обласної держадміністрації листа, в якому зверталася увага на невідповідність практики закриття навчальних закладів з українською мовою навчання конституційним нормам та державній політиці. А. Богомолов застерігав, що такі дії місцевих органів виконавчої влади мають негативний суспільний резонанс та впливають на політичну стабільність і громадський мир.
