Зберегти історичне обличчя

Тривожні події розгортаються на тлі оголошеного зонування столиці (у якому експерти бачать більше мінусів, ніж плюсів) і відсутності головного архітектора Києва. Пожежа поблизу скверу Небесної Сотні і Київського річкового вокзалу, загроза знесення будинку Міхельсона – фактично це відбулося протягом двох тижнів.

Так, на вулиці Михайлівській, 24В, поруч зі сквером Небесної Сотні, вогонь практично знищив будинок в еклектичному стилі, зведений у середині ХІХ століття. Місце, де знаходиться сквер, Київрада раніше передала під будівництво. Одна з мешканців горілого будинку, засновниця скверу Небесної Сотні Євгенія Кулеба, розповідає, що, за версією правоохоронних органів, намір забудовника – повністю знищити будинок. При цьому досі немає реакції міської влади. Хоча мер Києва Віталій Кличко не один раз обіцяв відвоювати сквер у забудовника. Невтручання у ситуацію – це така допомога?

ПОЖЕЖА ЯК ПРОВОКАЦІЯ

Наприкінці минулого тижня сталася пожежа біля Київського річкового вокзалу. Все більш-менш обійшлося, рятувальники кажуть, що загорілось сміття, а будівля неушкоджена. За даними журналістського проекту розслідувань «Схеми», наразі вокзал у власності Нестора Шуфрича і Михайла Бродського. Представник керівництва вокзалу – Андрій Вавриш, який був заступником екс-головного архітектора Києва Сергія Целовальника. Свого часу Кличко звільнив Вавриша за корупційні схеми, по-хорошому, ним мали б зайнятись правоохоронці. Але зараз від імені керівництва вокзалу він розповідає про заплановану реставрацію та перетворення споруди на ресторан і туристичний центр, при цьому обіцяє, що функція вокзалу у споруди залишиться. Пожежу Вавриш називає провокацією.
Натомість громада занепокоєна, що вокзал у Києва взагалі відберуть. У Державному історико-архітектурному заповіднику «Стародавній Київ» заявляють, що вокзал є нововиявленою пам’яткою архітектури. І для початку реставрації необхідно отримати спеціальний дозвіл від управління охорони культурної спадщини КМДА, якого наразі нема. То чи законне взагалі будь-яке перетворення пам’ятки за таких обставин?

ЗБЕРІГАЮТЬ ЧИ НИЩАТЬ?

Ще один прецедент: на земельній ділянці, де зараз стоїть пам’ятка архітектури, садиба Міхельсона, хочуть звести готельно-офісний комплекс. Наразі ділянка належить девелоперській компанії «НЕСТ», котра навіть проводила архітектурний конкурс – щоб з’ясувати, як краще зберегти пам’ятку. Тепер депутат Київради Ольга Балицька зазначає, що земельну ділянку, де стоїть садиба, виставили на продаж.

Такі факти для Києва не нові. Але за цих умов незрозуміло, в якому напрямі рухається столиця, яку політику веде міська влада: абсолютне знищення історичного обличчя Києва чи дотримання обіцянки його зберегти? Тому громадськість з нетерпінням чекає, хто стане головним архітектором міста, він мусить вирішити це питання.

І АРХІТЕКТОР, І ЗАБУДОВНИК

Наприкінці січня завершився прийом заявок на конкурс головного зодчого. Однак інформацію про обраних кандидатів мерія приховувала практично до останнього дня, поки що не розголошуються ні їхні резюме, ні досвід роботи, ні бачення, як планують змінювати місто.

Раніше архітектор Олег Гречух коментува «Дню», що серед них кандидатів є архітектори з інших міст, є своя кандидатура від спілки архітекторів, виконуюча обов’язки директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА Ганна Бондар, і що найбільш тривожило громаду – представник будівельного бізнесу Андрій Миргородський. Саме йому належала ініціатива перетворити Гостинний двір у торговий центр, через що пам’ятка руйнується під відкритим небом. Його проект – реконструкція Поштової площі під ТРЦ, вертолітний майданчик у Маріїнському парк та інші проекти, котрі викликали невдоволення киян.

14 КАНДИДАТІВ

Прогноз архітекторів щодо кандидатів практично здійснився: 12 лютого відбулось перше засідання конкурсної комісії, як зазначив голова комісії, заступник мера Олександр Спасибко, воно було більше організаційним, члени комісії розглянули документи 14 кандидатів та офіційно допустили їх до участі у конкурсі. Серед кандидатів найбільш відомі громаді в.о. Департаменту містобудування та архітектури Ганна Боднар, згаданий бізнесмен Андрій Миргородський та директор «Інститут генплану міста Києва» Сергій Броневицький.

Наступний етап відбору запланований на 16 лютого, учасники конкурсу мають пройти тестування на знання законодавства, далі – представити презентації про майбутню містобудівну та архітектурну діяльність, пройти співбесіду, після якої у фінал вийде п’ятеро конкурсантів, 11 березня мер має визначитись з ім’ям переможця. Якщо достойної людини та посаду головного архітектора не знайдуть, конкурс проведуть спочатку.

«ЗА КОГО ПРОГОЛОСУЄ КОМІСІЯ – ЗАЛЕЖИТЬ ВІД ДОМОВЛЕНОСТЕЙ»

«Поки невідомо, чого чекати від конкурсу: комісія переформатувалась, у її складі стало менше архітекторів і більше – чиновників. Напевно, як вирішать у ручному режимі, так і буде, - пояснював Олег Гречух. – За кого проголосує конкурсна комісія – залежить від домовленостей та взаємних обіцянок».

До речі, склад комісії, котра обиратиме головного архітектора столиці, чомусь важко назвати фаховим саме у сфері архітектури та містобудування. Із  її 19 членів дев’ятеро осіб – це чиновники КМДА, один представник від Мінрегіонбуду, декілька експертів Національного союзу архітекторів, кілька іноземних експертів і лише декілька представників від громадськості.