Зігрійте, нагодуйте, не бийте…

П’ятий рік поспіль за результатами Всеукраїнського муніципального дослідження, яке проводила Соціологічна група «Рейтинг», Вінницю визнають найкомфортнішим містом для проживання. Та попри це, є серед вінничан люди, які досі не почувають себе комфортно, більше того – не почуваються у безпеці. Дивним чином, але саме Вінниця – один із небагатьох обласних центрів, де немає притулку для безхатченків. Люди без дому отримують у місті лише «точкову» допомогу від міської, обласної влади, громадських та релігійних організацій, але системного підходу, який включав би можливість переночувати, помитися, попрати і поїсти, у місті досі немає. Щоб напрацювати модель майбутнього притулку, у Вінниці об’єдналися спеціалісти різних сфер, левову частку роботи взяла на себе громадська організація «ВІСЬ», як координатор експертної групи проєкту «Побачити невидимих, почути мовчазних». Днями вона представила бачення концепції надання послуг для безхатченків, яка передбачає три рівні надання послуг і базується на кращому українському та зарубіжному досвіді.

«Якщо суспільство позиціонує себе таким, яке має європейські цінності, то це суспільство однозначно має захищати права найвразливіших людей, які проживають зовсім поруч, – відзначає керівниця проєкту Світлана ДУБИНА. – Цей проєкт виник не випадково, з власного спостереження. Спершу був фільм «Заговори – і я Тебе побачу», який переріс у адвокаційну кампанію. За майже пів року ми зібрали інформацію щодо функціонування притулків у світі та в Україні. Як виявилось, закладів для безхатченків немає тільки в Херсоні та нашій Вінниці, що дуже здивувало.

Паралельно інтенсивно проходить інформаційна кампанія, яку допомогла реалізувати Вінницька міська рада: на радіо, ТБ, матеріали в онлайн-медіа, сітілайти на зупинках, фб та інстаграм-канали. Ми підняли той пласт, який досі залишався непоміченим, а також об’єднали навколо розробки концепції 17 спеціалістів/ок із різних сфер. Наші волонтери протягом 5 тижнів опитали 38 представників/ць із числа безхатченків, на основі анкет сформували базові потреби безпритульних осіб. І тепер знаємо, чого потребують ці люди в першу чергу. Однак все це – лише початок, який показав, наскільки дієвою може бути громадська думка, як рушій змін».

ТРИРІВНЕВА СИСТЕМА ЯК КОМПЛЕКС ПОСЛУГ

Запропонована модель майбутнього притулку, на думку громадських активістів, повинна мати трирівневу систему надання послуг. Перший рівень – найпростіший, передбачає облік, відновлення документів, консультації, послуги перукаря, можливість здати речі на зберігання, послуги соціальних представників, аптечний пункт, «ранкова інфокава», під час якої безхатченки зможуть випити кави та почитати газету чи журнал. Другий рівень – це тимчасове проживання, сніданок, послуги психолога та соціальних працівників, санітарно-гігієнічні послуги, робота над подоланням залежностей. Третій рівень – найважливіший, бо він допомагатиме соціалізувати людей без дому і залучати до соціального підприємництва, виготовлення виробів із дерева, навчання чи перенавчання, влаштування дозвілля, супровід у пошуку роботи чи житла. Щодо кошторису, то як порахували учасники робочої групи, бюджет закладу становитиме 2,3 млн грн на рік. За ці кошти можна буде утримувати 27 штатних одиниць та забезпечувати проживанням та харчуванням одночасно 40 людей.

«Наш ідеальний притулок повинен займати 340 метрів квадратних та складатися з двох поверхів, – презентує концепцію координаторка проєкту Олена ДАНІЛОВА. – На першому – діятимуть кабінети, зокрема кімната «ментора». Дуже часто в притулках про нього говорять як перший прийом чи зустріч. Це коли безхатченко приходить і ще не розуміє, чи хоче він узагалі отримувати якісь послуги, але це має бути найзатишніша кімната, яка має створювати відчуття дому та безпеки. Важливою кімнатою буде комора, її порадили додати американські партнери. У ній міститимуться речі, які приноситимуть у притулок вінничани, розвантажуючи свої шафи.

На другому поверсі будуть жіночі та чоловічі кімнати з односпальними ліжками. Також важливо, що окреме приміщення займатимуть шафи, де безхатченки триматимуть свої речі. У них їх небагато, але вони носять їх постійно з собою, що досить не зручно і не гігієнічно. Управління закладом здійснюватимуть 11 членів наглядової ради з різних сфер діяльності. Очолюватиме притулок директор, якому підпорядковуватимуться два відділення –  надання послуг з харчування і нічного перебування бездомних осіб та відділення обліку бездомних осіб. У цій площині багато інформації ми почерпнули завдяки колегам з рівненського та харківського притулків, за що їм дуже вдячні».

НА КУТАХ ТРИКУТНИКА «ВЛАДА – ГРОМАДА – БІЗНЕС»

Заступниця міського голови Галина ЯКУБОВИЧ визнала, що той пласт роботи, який порушила і зробила громадська організація «ВІСЬ», важливий і актуальний у сьогоднішніх реаліях Вінниці. Це, власне, підтвердила і кількість людей, які прийшли на презентацію концепції. Тобто число небайдужих вінничан, які готові долучитися до створення притулку, зростає, а це дозволяє консолідувати зусилля трикутника «влада – громада – бізнес», і спільно дбати про створення комунального закладу для безпритульних осіб. Цілком імовірно, що під проєкт залучатимуть донорські кошти, адже чимало міжнародних організацій готові спрацювати із Вінницею у цьому напрямку.

«Зрозуміло, що кінцевою точкою має бути притулок, і ми над цим працюємо. Я не можу сказати, чи він з’явиться у 2020 році, працюватиме, але міська влада зацікавлена в тому, щоб такий заклад у місті запрацював якнайшвидше, – зазначає Галина Якубович. – Зараз ми співпрацюємо з комунальним закладом Вінницької обласної ради «Соціотерапія». У 2020-му його мають трансформувати і може з’явитися можливість облаштування там місця для нічного перебування безпритульних осіб. Будемо рухатися крок за кроком: поки що шукаємо місця для нічного перебування, щоб безхатченки мали місце для ночівлі, а далі, можливо, це все в ідеалі «переросте» у притулок – повноцінний, модель якого нам сьогодні презентували. Знаєте, коли за спільну справу береться громада, то проєкт справді приносить результат. Тому запрошуємо усіх вінничан до співучасті – пропонуйте, допомагайте, підтримуйте».

Головною ідеєю притулку Світлана Дубина називає «Гідність 24/7», маючи на увазі, що доступ до закладу має бути цілодобовим, тобто людина повинна отримати підтримку тоді, коли її потребує. Зараз у місті безхатченки можуть одержати різний спектр послуг (окрім ночівлі), але не всі знають про місця, де дають поїсти, помитися чи отримати елементарні медичні послуги. Тому в межах проєкту ГО «ВІСЬ» виготовила інформаційні брошури з переліком доступних послуг, де можна отримати санітарно-гігієнічні процедури, харчування, одяг та взуття, медикаменти. Їх наразі активно розповсюджують у місті. Але ночівлею людей без дому так ніхто і не забезпечує, а спати взимку на землі, бетоні чи цементі холодно і небезпечно.