Абхазький «переворот»
Експерт: Це конфлікт кланів, які вирішили поміняти владу й отримати доступ до годівниціПозавчора пізно ввечері представники абхазької опозиції силоміць увірвалися до будівлі адміністрації президента в Сухумі. Багато російських ЗМІ назвали це захоплення тактикою Майдану, хоча насправді в Києві ніхто не захоплював державних адміністративних будівель. Нагадаємо, що в столиці України демонстранти захопили КМДА, яка є комунальною власністю. І то, на одному з поверхів КМДА продовжували роботу працівники місцевої влади.
У Сухумі ж захоплення більше нагадувало те, відбувалося на сході України. Після організованого об’єднаною опозицією «всенародного сходу», на якому демонстранти зажадали реформ, відставки уряду і президента, багато активістів штурмом узяли президентську адміністрацію. Більше того, опозиціонери не дозволили провести проурядовий мітинг.
Один із лідерів опозиції в Абхазії Рауль Хаджімба заявив, що Координаційна рада партій і громадських рухів бере на себе тимчасове управління самопроголошеною республікою. Хаджімба — колишній прем’єр-міністр, який брав участь у виборах глави республіки (яка відкололася) 2004, 2009 і 2011 р.р.
Зі свого боку президент Абхазії Олександр Анкваб заявив, що те, що відбувається в Абхазії — «юридично, звичайно, спроба силового захоплення влади збройним шляхом». Переговори з опозиціонерами не дали результату, але він запевнив, що влада докладе всіх зусиль для того, щоб події в республіці розвивалися в законному руслі.
Як зазначають ЗМІ, це не був виступ антиросійських або проросійських сил. Схід пройшов під прапорами Абхазії та Росії і під гаслами «Геть авторитаризм!», «Ми вимагаємо дотримання своїх прав!», «Дайте нам роботу!».
Проте, в Москві висловили стурбованість політичною кризою в Абхазії. Російська сторона стежить за подіями «з увагою та тривогою», наголошувалося в повідомленні МЗС Росії. Вчора на засіданні Ради безпеки президент Абхазії сказав про те, що в республіці вдалося уникнути кровопролиття. Він також провів консультації з помічником російського президента Владиславом Сурковим. Як повідомив «Інтерфакс» з посиланням на інформоване джерело, зустріч проходила в місті Гудаута. На момент підготовки номера не було інформації про результати цієї зустрічі.
«День» звернувся до грузинського політолога Давида БЕРІТАШВІЛІ і попрохав прокоментувати протести, які відбуваються в Абхазії.
— Із Москви весь час лунають окрики: припиніть! А там чогось захопилися, без будь-якої політичної основи, а лише із зовнішньою атрибутикою Майдану. Але там немає жодних політичних причин. Це конфлікт кланів, які вирішили змінити владу і інших посадити до годівниці.
Там був довгограючий конфлікт. Просто влада і опозиція перелаялися. І, перш за все, через грузинське населення в Очамчирському і Гальському районах і частково в Ткварчельському районі, які примикають до адміністративного кордону Грузії. Населення там лише 60 тисяч при загальній чисельності 240 тис. І там може виникнути така ж проблема як у Криму. Там багато поколінь жили люди, які мають грузинську ментальність. І ось їм дали паспорти громадян Абхазії, але вони з різних причин зберегли паспорти грузинської держави.
Рік тому в абхазьких ультрапатріотів з’явилися вимоги до влади: чому вони дають паспорти людям, нелояльним до великої Абхазії. Вони стали вимагати прокурорських перевірок: хто і як роздавав паспорти, чи робили це за гроші абхазькі урядовці. Президент — людина обережна, і він розуміє, що йому не треба плодити опонентів, відбирати паспорти — це чергові труднощі на північному напрямкові, включаючи міжнародні гуманітарні зв’язки.
Проте такі голоси стали все голосніше звучати. Таке гасло легко підхопити не особливо далеким ультрапатріотам. Мовляв, чому тут є люди, не лояльні до абхазької держави. І на президента став здійснюватися все більший тиск. Державний апарат також не хотів цих ускладнень. Тоді парламент зайнявся цим питанням і прийняв ухвалу, що десятки тисяч паспортів було роздано неправильно. Від президента вимагають зняти глав Очамчирського і Гальського районів і прокурора, який проводив абияк перевірку корупціогенності роздачі паспортів. Це й була зав’язка конфлікту.
Вона особливих політичних сенсів не має, окрім того, що взагалі кажучи, грузинське населення, як всяка національна меншина в Абхазії, прагне голосувати за можновладців. І опозиція вважає, що ці 20 тис. громадян із абхазькими паспортами є електоральним резервом правлячої партії. Це буде її опорою, коли президент переобиратиметься. А ось, коли ці десятки тисяч паспортів відберуть у грузинського населення, — які ні на що не претендують, затуркані, взагалі погано й безправно там живуть, — тоді опозиція сподівається на перемогу на наступних виборах.
Не можна сказати, що правляча влада і опозиція один від одного чимось відрізняється. Просто в їхніх руках гасла, які дещо відрізняються. А оскільки всі вони явні союзники Москви, то жодних розбіжностей у них, власне, немає. Тобто європейського шляху як майданівці жодна зі сторін, що протистоять, не вимагає. Вони просто дають зрозуміти Москві: ми поводитимемося лояльніше, тому підтримайте нас.
Що стосується Кремля, то він шаленіє, бо йому потрібно «розбиратися з Україною», а тут ще якісь люди бігають, причому — несанкціоновано...