Aльтернатива

Наприкінці минулого тижня на прес-конференції Володимир Путін поскаржився російським і іноземним журналістам, що Росія загалом платить 4,2 млрд. дол. щорічно транзитним країнам за транспортування нафти й газу. «Якщо надалі ця сума зростатиме, Росія буде змушена шукати альтернативних шляхів постачання енергоресурсів експортним споживачам», — зазначив російський президент. А минулого понеділка стало зрозуміло, що така установка Путіна починає впроваджуватися в життя. Цього дня техрада АК «Транснефть» схвалила будівництво нової гілки Балтійської трубопровідної системи (БТС) початковою потужністю 50 млн. тонн за маршрутом «Унеча — Приморськ». «Ми розвиватимемо Балтійську трубопровідну систему від Унечі на кордоні з Білоруссю до Приморська зі збільшенням на 50 млн. тонн, і ми над цим активно працюємо», — сказав президент «Транснефти» Семен Вайншток. За словами С. Вайнштока, проектна потужність оновленої БТС становитиме 150 млн. тонн. «Ми розраховуємо, що перша черга нового нафтопроводу збільшить потужність БТС до 125 — 130 млн. тонн. Однак проектна потужність становить 75 млн. тонн плюс до наявних 75 млн.». При цьому глава російської компанії не виключив, що «Транснефть» припинить використовувати нафтопровід «Дружба» у східно-європейському напрямку після завершення розширення БТС. «Не виключено, що буде саме так», — цитує Інтерфакс слова С. Вайнштока.

Мінськ майже миттєво прореагував на новину про будівництво нової гілки Балтійської трубопровідної системи. Керівництво «Гомельтранснефть «Дружба» повідомило, що Білорусь може втратити 50 млн. тонн нафтового транзиту через «Дружбу» у зв’язку з розширенням Балтійської трубопровідної системи.

Відповідаючи на запитання, яким чином фінансуватиметься будівництво нової гілки БТС, С. Вайншток сказав: «Нафтовики користуватимуться цим трубопроводом, але не платитимуть за його будівництво, «Транснефть» збирається будувати його за позикові кошти». Глава російської компанії зазначив, що новий маршрут буде навіть дещо коротшим для споживачів у Польщі й Німеччині, й тому їм не доведеться більше платити. З другого боку, європейським країнам у разі реалізації планів компанії доведеться частково розширити інфраструктуру з приймання російської нафти.

КОМЕНТАР

Що означає цей крок Росії для України та які це матиме наслідки?

Михайло ГОНЧАР , Центр «НОМОС»:

— Це не просто об’явлені декларації. Росія вважає, що ситуація, яка склалась, є логічним кроком, пов’язаним зi ще одним етапом нарощування Балтійської транспортної системи. На цьому етапі росіяни також переслідують подвійну мету, щоб змусити білоруську сторону капітулювати остаточно, створивши ефект політико-психологічного тиску. А якщо ні, то реалізувати поетапно нарощування потужності термінального комплексу в Приморську чи біля нього, а також побудувати додатковий нафтопровід «Унеча — Приморськ». До речі, не виникає особливих сумнівів, що такий проект під силу зробити «Транснефти». Інша справа полягає в тому, що Росія таким чином вступить у серйозний конфлікт з Європейським Союзом. Чому? Тому що відбудеться дуже серйозне перевантаження Балтики за рахунок різкого збільшення танкерних перевезень нафти. А такий підхід суперечить стратегії Європейського Союзу, яка була прийнята ще у 2001 році і спрямована на мінімізацію, де це можливо, танкерних перевезень нафти і заміни їх на трубопровідне транспортування. Це робилося з метою зменшення екологічних ризиків для морського простору. Як ми бачимо, Росія ігнорує політику Європейського Союзу в галузі забезпечення екологічної безпеки Балтійського регіону. Який, як відомо, є одним із п’яти пріоритетів для ЄС. Безперечно, що з побудовою Балтійської транспортної системи відбудеться перерозподіл обсягів транспортування російської нафти і це відіб’ється не тільки на Білорусі, але й на Польщі, зокрема, а також на Україні. Це в принципі не обов’язково жорстко означатиме, що на Балтику будуть переключені всі обсяги нафти, яка йшла по «Дружбі». Але за наявних профіцитних можливостей у «Транснефти» і за певної позиції української сторони, яка, як вважатиме Росія, в чомусь суперечить російським інтересам, російська компанія може використати цю магістраль для зменшення обсягів поставок і через територію України. Крім цього, розвиток чорноморського напрямку транспортування з виходом на термінал в Новоросійську загрожує Україні такими самими наслідками, як і ситуація, що складається зараз між Росією та Білоруссю. Паралельно «Транснефть» має намір розвивати новоросійський нафтоперевальний вузол, а також реалізувати проект «Бургас — Александруполис». Як тільки з’явиться цей проект, то Росія отримає можливість максимально уникнути транспортування нафти по території транзитних країн з тим, щоб зав’язати чорноморський напрямок експорту нафти виключно на російські термінали. І тоді транспортні системи України, Білорусі та Польщі будуть працювати на залишковому принципі.