Балтійські сусідки сперечаються через нафтотермінал

Тим часом у Латвії вважають інакше. Першими проблему порушили «зелені». Перед литовським посольством у центрі Риги вже третій тиждень триває голодовка протесту і збирання підписів проти будівництва морського терміналу й за додаткову екологічну експертизу. Свої підписи поставило вже понад тисячу чоловік. Серед них — майже всі члени кабінету міністрів на чолі з міністром закордонних справ Валдісом Біркавсом. Президент Улманіс також приділив увагу проблемі й наприкінці липня надіслав Адамкусу лист із побоюваннями, що литовський термінал створить загрозу для довкілля і, зокрема, для рибних нерестовищ.

І нарешті Адамкус — американець литовського походження, котрий довго працював в екологічних службах США і заслужив за цю діяльність вдячність президента Клінтона, — відповідає Улманісу, що проблеми немає. Термінал будують відповідно до новітніх технологічних досягнень, і його екологічну безпечність гарантовано. У листі навіть висловлено подив (мовою дипломатії це означає немало!) у зв’язку з побоюваннями латвійської сторони. Підкреслюється, що вони необгрунтовані та є віддзеркаленням нерівної конкуренції і політичного лобіювання. Йдеться про конкуренцію з боку латвійського нафтокомплексу в місті Вентспілсі.

Стало відомо, що литовський уряд й американська компанія «Вільямс Інтернешнл» щойно підписали протокол про наміри стосовно придбання третини акцій литовського нафтотерміналу за $300 млн. Це буде найбільшою інвестицією США в країнах Балтії. Другу третину акцій запропоновано російському ЛУКОЙЛу, який постачає Литву нафтою. Як то кажуть, дружба — дружбою, а тютюнець нарізно...

Рига