Боси вкрали 10 мільярдів марок
Під час приватизації було вкрадено — шляхом обману, підкупу та без оних — між 3 і 10 мільярдами марок. Така розбіжність виникла тому, що ті, хто крав, відповідати за скоєне не хотіли й сліди замітали, що свідчить про певну інтелігентність крадіїв та їхнє знання карного кодексу. Не допомогло пролити світло на темні сторінки історії навіть те, що нинішня комісія лише продовжила роботу двох попередніх, які займалися винятково приватизацією і величезною ендеерівською економічною імперією «Комерційна координація», яка мала завдання постачати валюту хонеккерівському режиму.
Однак наведені вище мільярди — так би мовити, доведені цифри, які, вважають спеціалісти, лише вершина айсберга. Голова комісії Фолькер Нойманн сказав, що комісія працювала там, де «болото було найглибшим», причому переважно на тому правовому полі, де у грі були колишні партійні та державні функціонери НДР. Практично поза увагою комісії лишилися такі «дріб’язки» як приватизація східнонімецьких підприємств пройдами з ФРН, котрі одержували величезні комбінати за 1 марку (або навіть за «від’ємну суму», тобто, одержуючи на додачу до заводу ще й грошову допомогу), набивали кишені субвенціями Європейського союзу, федеральних та земельних органів, продавали те, що можна було продати — готову продукцію, будівлі, землю — і оголошували фірму банкротом. Найвище з часів закінчення Другої світової війни безробіття в східних землях — відомий і видимий результат такої злочинної економічної енергії.
Комісія передала голові бундестагу Ріті Зюсмут 500 сторінок тексту, який нині цікавитиме хіба що істориків. У тих же, хто прагне справедливості, залишилася остання надія — на прокуратуру. Строк давності для «злочинів об’єднання» закінчується 2 жовтня 2000 року.
