ГУАМ обросте м’язами

Схоже, що створена в 1997 році міжнародна організація ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) отримує друге дихання та військові м’язи. Після багаторічного животіння на саміті ГУАМ, який відбувся 22-23 травня 2006 року в Києві, було оголошено про інституціалізацію об’єднання під назвою «Організація за демократію й економічний розвиток — ГУАМ». Лідери країн- учасниць об’єднання заявили, що ГУАМ має функціонувати як повноцінна організація та спільно діяти з трьох основних питань: створення зони вільної торгівлі, забезпечення функціонування енергетичних коридорів і безпека. З першого питання країни об’єднання давно порозумілися та підписали відповідні угоди. Тепер вони беруться за вирішення інших питань. Уже наприкінці травня Київ і Баку заявили про намір створити військовий підрозділ у рамках ГУАМ. Цієї домовленості досягли на зустрічі міністрів оборони України й Азербайджану Анатолія Гриценка та Сафара Абієва в Баку на засіданні Ради глав оборонних відомств країн СНД. «Ми розуміємо, що це має бути підрозділ, який може знайти застосування в миротворчих операціях під егідою ООН і ОБСЄ, щоб це було легітимне і мало надійну правову основу», — заявив тоді А. Гриценко.

Днями естафету від міністрів перейняли представники міністерств оборони, генеральних штабів Збройних сил і міністерств закордонних справ країн «Організації за демократію й економічний розвиток — ГУАМ». 17-18 серпня експерти обговорювали в Тбілісі створення спільного миротворчого батальйону. Керівник Крцаніського національного навчального центру МО Олександр Кікнадзе, який представляє грузинську сторону на переговорах у Тбілісі, повідомив, що це друга зустріч на рівні заступників начальників генштабів, де обговорюють питання військової співпраці між країнами ГУАМ. «Перша подібна зустріч відбулася в Україні, а наступна запланована в Азербайджані. На цих зустрічах обговорюється структура та статут, а також питання участі спільного миротворчого батальйону в міжнародних місіях», — заявив О. Кікнадзе. За його словами, кожна країна сама вирішить, якого роду підрозділи та яку кількість особового складу й техніки виділить для спільного батальйону. «Після того, як буде прийняте відповідне рішення глав держав ГУАМ, протягом місяця відбуватиметься об’єднання батальйону для відробляння взаємодії підрозділів різних країн, а потім вони будуть відправлені в той регіон, де мають виконувати місію», — заявив Кікнадзе.

Поки що експерти не розкривають карт щодо структури майбутнього військового контингенту в рамках ГУАМ. Але безумовно, що Київ матиме, що запропонувати своїм колегам по об’єднанню. Україна вже має великий досвід формування таких підрозділів, зокрема українсько-польського батальйону УкрПолбат, який кілька років виконує миротворчі завдання в Косово. Цього року в Києві український міністр підписав із литовським колегою Гедімінасом Киркіласом угоду про створення литовсько-польсько-українського батальйону під егідою НАТО. Ще минулого року Україна заявляла про готовність відправити своїх миротворців у Нагірний Карабах для урегулювання конфлікту в цьому регіоні. Навіть невизнана Придністровська республіка просила Київ прислати українських миротворців. Це означає, що багато в чому тягар миротворчих операцій ГУАМ в організаційному та матеріальному плані доведеться брати на себе Україні.

КОМЕНТАР

Григол КАТАМАДЗЕ, Надзвичайний і Повноважний Посол Грузії в Україні:

— Ідея створення миротворчого контингенту існувала давно, так само як і багато напрямів, які задекларовані в статуті та програмі міжнародної організації. Багато цих положень реально втілюють у життя, зокрема в питанні створення зони вільної торгівлі. Фахівці й експерти обговорювали тему можливості створення миротворчих сил у рамках цієї організації. Але конкретно ніхто не починав реалізацію цієї програми.

Зараз ця міжнародна організація практично сформувалася. Парламент Грузії уже ратифікував статут цієї організації. Ми чекаємо, коли інші члени його ратифікують. І з січня 2007 року в Києві почне функціонувати Секретаріат ГУАМ. Тому абсолютно логічно, що обговорюють різні варіанти діяльності цієї організації й у тому числі можливе створення миротворчих сил у рамках учасників ГУАМ.

Мені складно дати зараз відповідь, якої форми може набути цей контингент. Можливо, це будуть сили, пов’язані з антитерористичними операціями. Тепер триває обговорення на експортному рівні. Конкретне рішення залежатиме від того, які загрози стоять перед нашими державами в цьому регіоні.

Я не погоджуся з думками деяких російських експертів, що створення ГУАМівського миротворчого контингенту спрямоване проти Росії. Ми говоримо про неефективність миротворчих сил під СНД на території Абхазії та Південної Осетії. І ми пропонуємо та просимо розглянути можливість створення під егідою міжнародної організації, ООН, ОБСЄ або якоїсь іншої організації миротворчого контингенту з поліцейськими функціями.

Я не виключаю можливості, що до початку наступного року миротворчий контингент у рамках ГУАМ буде створений. Але це вимагає дуже серйозного вивчення. Я вважаю, що такий інтенсивний розгляд цього питання на кількох експертних зустрічах свідчить про те, що інтерес до цього існує. Але все залежить від того, як сторони порозуміються з приводу організації та комплектації такого контингенту.

На мій погляд, це має бути контингент, який протистоятиме загрозам, що існують у регіоні, і насамперед тероризму. Одним із напрямів може бути охорона важливих об’єктів, що пов’язані з транспортуванням енергоносіїв через територію наших країн.