Каспаров побоюється «мату» від влади?

Учора всі ЗМІ облетіла сенсаційна новина: відомий у всьому світі шахіст Каспаров заявив, що боїться повертатися до Росії. На прес-конференції в Женеві, де йому позавчора увечері вручили нагороду Моріса Абрама з нагоди 20-річчя правозахисної організації UN Watch, він сказав, що періодично приїжджав до Росії, поки наприкінці лютого йому не стало зрозуміло, що він може підпасти під процес проти політичних активістів. «Зараз я маю серйозні сумніви, що коли поїду до Москви, то зможу повернутися назад. На певний час я утримаюся від поїздок до Росії», — наголосив Каспаров.

Нагадаємо, що раніше через побоювання потрапити за ѓрати до Франції емігрував колишній ректор Російської школи економіки Сергій Гурієв. Відомий економіст з іронією погодився із заявою президента Володимира Путіна, який назвав причини від’їзду екс-ректора «особистими». «Я особисто волію залишатися на свободі. Моя родина хоче бачити мене на свободі і заслуговує на це», — сказав Гурієв. Загалом причини для від’їзду в Гурієва схожі на ті, через які інший інтелектуал — шахіст Гарі Капаров вирішив певний час не повертатися до Росії. Чому такі відомі у всьому світі і в Росії люди бояться повертатися на батьківщину?

Георгій САТАРОВ, президент Фонду прикладних політичних досліджень «ІНДЕМ» («Інформатика для демократії»):

— Це часто буває суто індивідуально. Мені не зрозуміло, що такого міг вчинити Каспаров і що так змінилося, що він раптом почав боятися. Загалом, в Росії багато політиків, які налаштовані і висловлюються досить радикальний проти чинної влади. Я не беруся називати причини Каспарова, який порівняно з багатьма іншими має набагато надійніші позиції як людина всесвітньо відома. І, як на мене, він значно захищеніший, ніж інші.

Тут не формулювання Каспарова важливе, а його специфічна позиція. Адже він захищений значно більше, ніж більшість опозиційних політиків.

А щодо того, що й інші політики бояться повертатися, зокрема Гурієв, який заявив, що воліє залишатися на свободі. Це цілком природний рефлекс.

Зрозуміло, що існує спільний знаменник всього цього. Безумовно, за останній рік путінський режим став украй репресивним. До того ж непередбачувано репресивним. Непередбачуваним у тому сенсі, що він не дотримується власних законів, а застосовує їх довільно. Звичайно, це створює умови, які спричиняють загрозу. Але це поширюється на набагато більше товариство.

І чи будуть від цього більше боятися влади росіяни, які залишаються в країні? Цей рік показав водночас і те, що особливо не вдалося залякати людей. Я маю на увазі передусім те, що відбувалося рік тому на Болотній площі, і репресії, що тривають нині: кримінальні, судові. Але, схоже, що це людей особливо не зупиняє.