Коротко / ПЛАНЕТА

Меркель стала канцлером

Німецький бундестаг затвердив учора на посаді канцлера країни Ангелу МЕРКЕЛЬ — першу в історії Німеччини канцлера-жінку. Лідер християнських демократів Ангела Меркель без великих зусиль отримала необхідні для призначення канцлером голоси: до її коаліції входять 448 депутатів. За кандидатуру Меркель проголосували 397 депутатів, однак 51 представник урядової коаліції висловився проти. Як повідомляє Бі-Бі-Сі, це перша ознака проблем, із якими може зіткнутися Меркель у майбутньому в парламенті. Християнські демократи на чолі з Меркель перемогли на нещодавніх позачергових парламентських виборах, однак їм вдалося лише ненабагато випередити соціал-демократів Герхарда Шредера, уряд якого управляв Німеччиною з 1998 року. У результаті ХДС/ХСС не змогла сформувати уряд самостійно або вступити в коаліцію з близькими за ідеологією Вільними демократами. Єдиним способом призначити новий кабінет стала так звана «велика коаліція» — союз двох основних німецьких партій, непримиренних до цього конкурентів, — християнських демократів і соціал-демократів.

Польща розкриває таємниці Варшавського договору

Найближчими тижнями польські архіви Варшавського договору потраплять до Інституту народної пам'яті, заявив міністр оборони Польщі Радослав Сікорський після зустрічі в Брюсселі з генеральним секретарем НАТО Яапом де Хооп Схеффером. Сікорський зазначив, що генсек Північноатлантичного альянсу дуже зацікавлений майбутнім розсекреченням документів Варшавського договору, передає РІА «Новости». Раніше про це заявив, виступаючи в польському парламенті, прем'єр-міністр країни Казимеж Марцинкевич. Варшавський договір (ВД) про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу був підписаний у 1955 році в польській столиці. Країни- учасниці: Албанія (з 1962 року не брала участі в роботі, а в 1968 року вийшла з ВД), Болгарія, Угорщина, НДР (після об'єднання Німеччини в 1990 році вийшла з ВД), Польща, Румунія та весь СРСР. 1 липня 1991 року в Празі Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, СРСР і Чехословаччина підписали протокол про припинення дії Варшавського договору.

Американські літаки покинули Узбекистан

Останній американський літак покинув військову базу в Узбекистані, що її активно використовували під час операції в Афганістані. У липні влада Узбекистану вручила американській владі повідомлення про припинення угоди, згідно з якою ВПС США користувалися аеродромом Карші-Ханабад. Американцям дали півроку для того, щоб звільнити базу. Рішення узбецької влади пов'язують із критикою з боку Вашингтона подій в Андижані. Після того, як останній військовий літак покинув Карші-Ханабад, на спеціальній церемонії був приспущений американський прапор, а місцевим офіційним особам передали ключі від бази. На базі, втім, поки що залишається американський військовий персонал. «Ми все ще здійснюємо невеликі операції з бази», — сказав в інтерв'ю «Ассошиейтед прес» представник американського командування Джо Верметт.

Грузинські депутати — за вихід із СНД

Парламентська опозиція Грузії вимагає розпочати процедуру виходу країни з СНД. Про це заявив на засіданні парламенту у вівторок член фракції «Демократичний фронт» Давид Бердзенішвілі. Спікер парламенту Ніно Бурджанадзе підтримала цю ініціативу. «Я думаю, що пропозиція розпочати дискусію про вихід із СНД цілком прийнятна. Нам треба провести додаткові консультації з лідером парламентської більшості та президентом. Це має бути скоординоване рішення», — сказала Бурджанадзе. Лідер парламентської більшості від фракції «Єдиний національний рух» Майя Надірадзе закликала опозицію розділити весь тягар результату виходу Грузії з СНД, якщо таке рішення буде прийняте.

Кінь Рамсфельда живе в Монголії

«Я перебуваю тут із важливою міжнародною місією. Міністр Рамсфельд просив мене відвідати його коня», — пожартував Джордж Буш під час свого виступу в Улан-Баторі перед членами уряду та законодавцями Монголії. За даними американських ЗМІ, кінь, подарований голові Пентагона під час його візиту в жовтні, залишився в Монголії через труднощі транспортування. Рамсфельд повідомив, що вигадав для коня нову кличку — Монтана — та попросив тримати його в одному з табунів поблизу монгольської столиці.

Від пташиного грипу — до Гонконгу

Медики Гонконгу стверджують, що їхнє місто стане найбезпечнішим місцем на землі в разі епідемії пташиного грипу. Чиновники ООН неодноразово наводили Гонконг у приклад іншим країнам у контексті боротьби з цим захворюванням. Починаючи з 2003 року, тут не було жодного його спалаху. Серед заходів, вжитих у Гонконгу протягом останніх років, чиновники Всесвітньої організації охорони здоров'я виділяють розсадження качок і курей в окремі клітки й обмеження контактів між домашньою птицею та перелітними птахами. Крім того, в Гонконгу ухвалений закон про негайне знищення всієї домашньої птиці в тому випадку, якщо спалахи пташиного грипу будуть одночасно відзначені на двох міських фермах. Влада Гонконгу розробила комплекс антикризових заходів на випадок початку епідемії, включаючи переобладнання найбільшого стадіону міста на госпіталь під відкритим небом і систему управління містом в умовах масових хвороб серед держслужбовців. До кінця цього року всі сім'ї цього міста отримають спеціальну брошуру з роз'ясненням послідовності дій у випадку початку пандемії пташиного грипу.

Швеція — за тверезість...

Уряд Швеції починає масштабну рекламну кампанію в Європі, намагаючись переконати керівництво ЄС і жителів континенту в користі своєї жорсткої політики щодо продажу та вживання алкоголю. Шведський уряд дуже жорстко контролює продаж алкогольних напоїв: їх можна купити тільки в спеціальних державних магазинах, які працюють відносно недовго та просять за свій асортимент набагато більше, ніж у більшості інших країн Євросоюзу. Результатом усіх цих обмежень стало відносно невисоке споживання алкоголю в Швеції, зазначає Бі-Бі-Сі. Тепер, однак, офіційний Стокгольм занепокоївся проблемою алкоголізму в інших країнах ЄС. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, проблеми, пов'язані з алкоголем, коштують Європі ні багато ні мало — $235 млрд. на рік. Європейська комісія у свою чергу вважає, що шведська політика відносно алкоголю суперечить чинним у Європі торговим законам.

Англія — за пиво

Цього тижня англійські паби покінчать із традицією, якої вони неухильно дотримувалися з 1915 року: відпускати пиво й інші спиртні напої тільки до 11 вечора. 90 років тому такі обмеження на продаж алкоголю вводили для того, щоб робітники не напивалися й ефективно працювали. До останнього часу випити в Англії після 23-ї години можна було лише в нічних клубах, які мають особливу ліцензію на торгівлю спиртним. Однак у 2002 році Королева Єлизавета II зробила довгоочікувану заяву про зміну законів, що регулюють діяльність шинків. Критики нового ліберального закону стверджують, що зняття обмежень призведе до зростання алкоголізму та хуліганства. На сьогодні Велика Британія займає дев'яте місце за споживанням алкоголю, поступаючись Франції, але випереджаючи США й Австралію, передає «Радіо Свобода».