Коротко / ПЛАНЕТА

Литва звинувачує радянських солдатів у військових злочинах

Генеральна прокуратура Литви звинуватила у військових злочинах учасників штурму телецентру у Вільнюсі в січні 1991 року, коли радянські війська займали стратегічні об’єкти в литовській столиці. Литовські журналісти повідомляють, що раніше 25 осіб, які підозрюються в причетності до штурму, обвинувачувалися в різних злочинах побутового характеру, таких, наприклад, як убивство. Звинувачення були перекваліфіковані у зв’язку з тим, що 2011 року витікає термін давності з подібних кримінальних справі, порушених 1991 року. У числі обвинувачених — колишній командувач Вільнюським військовим гарнізоном генерал Володимир Усхопчик, який зараз живе в Білорусі: за даними литовських правоохоронних органів, саме він віддав наказ відкрити вогонь по демонстрантах. У списку людей, яким пред’явлені обвинувачення, — генерал Альгімантас Науджюнас, Анатолій Субботін, полковник Едмундас Каспяравічус та інші. Повідомляється, що підозрювані зараз живуть на території Литви та Білорусі. За литовськими законами, тепер їм мають бути вручені офіційні документи про перекваліфікацію звинувачень. Нещодавно литовський сейм запропонував вимагати від Росії компенсації для сімей загиблих у результаті подій 13 січня 1991 року у Вільнюсі. Російський МЗС назвав таку ідею юридично неспроможною і заявив, що вона носить «відверто заполітизований» характер. У результаті штурму телецентру у Вільнюсі, що відбувся вранці 13 січня 1991 року, загинули 14 осіб, сотні отримали поранення.

Саміт ЄС — Росія завершився безрезультатно

Учора в Ростові-на-Доні завершився саміт Євросоюз — Росія. В ході переговорів було порушено питання про дотримання прав людини в Росії. Ситуація в цій сфері, у тому числі пов’язана з діяльністю правозахисників і журналістів, викликає велике занепокоєння європейської громадськості, заявив на підсумковій прес-конференції голова Європейського Союзу Херман Ван Ромпей. Ще однією проблемою, на яку було звернено увагу російського президента, стала стурбованість атмосферою безкарності, що панує в Чечні та інших регіонах Північного Кавказу, сказав Ван Ромпей. Учасники саміту не змогли домовитися про терміни запровадження безвізового режиму. На прес-конференції президент РФ Дмитро Медведєв відзначив, що стосовно перспектив запровадження безвізового режиму між Росією та ЄС не слід займатися прожектерством. Під час переговорів була підкреслена важливість проекту Росії і Євросоюзу «Партнерство для модернізації», покликаного служити просуванню реформ і підвищенню конкурентоспроможності. «Росія і ЄС як давнішні стратегічні партнери в мінливому багатополярному світі, схильні до спільної роботи з метою пошуку відповідей на загальні виклики на основі збалансованого і орієнтованого на результат підходу, що спирається на демократію і верховенство закону», — говориться в спільній заяві.

Президент Німеччини подав у відставку через слова про армію

Президент Німеччини Хорст Келер подав у відставку на хвилі скандалу довкола його заяв щодо ролі німецької армії у захисті економічних інтересів країни. Як заявив Келер, він пішов у відставку через побоювання того, що його думка може викликати непорозуміння у складному для Німеччини питанні про роль її збройних сил. 67-річний німецький політик, який торік був переобраний на другий президентський термін, зробив скандальні заяви після травневого візиту до Афганістану. В інтерв’ю одній із німецьких радіостанцій Келлер заявив, що для таких експортно-орієнтованих країн як Німеччина інколи необхідно відправляти війська за кордон «для захисту наших інтересів... наприклад, напрямів вільної торгівлі». Ці слова викликали в Німеччині обурення і проти президента були висунуті обвинувачення в пропаганді дипломатії канонерок. Крім того, скандал довкола заяв Келера ускладнив і без того непросте становище німецького канцлера Ангели Меркель. На тлі глобальної економічної кризи та серйозних проблем у зоні євро рейтинг уряду Меркель зараз знаходиться на найнижчому рівні за останні чотири роки. Відповідно до конституції Німеччини, новий президент країни має бути обраний упродовж 30 днів на загальному засіданні всіх членів нижньої палати парламенту — Бундестагу і представників всіх 16 земель німецької федерації.

ООН вимагає розслідування перехоплення «Флотилії свободи»

Рада Безпеки ООН закликала до незалежного розслідування обставин перехоплення так званої Флотилії свободи з гуманітарним вантажем для жителів Cектора Гази і негайного звільнення затриманих ізраїльтянами активістів. За підсумками екстреного засідання, що тривало понад 12 годин, Рада Безпеки ООН погодила заяву, в якій закликала домогтися оперативного, неупередженого і відкритого розслідування інциденту з перехопленням гуманітарного каравану. Заява стала результатом компромісу. Туреччина наполягала на жорсткій критиці дій Ізраїлю, а найближчий союзник Ізраїлю США хотіли уникнути різких формулювань. У результаті операції із перехоплення, що відбулася в нейтральних водах у понеділок, загинули, щонайменше, дев’ять активістів пропалестинського руху, у тому числі громадяни Туреччини. Представник Ізраїлю стверджує, що військові діяли в рамках самооборони, і активісти напали на них першими. «Ця флотилія була чим завгодно, тільки не гуманітарною місією», — заявив заступник представника Ізраїлю в ООН Даніель Кармон. За його словами, активісти використовували «ножі, палиці та іншу зброю» для нападу на солдатів, які висаджуються на борт корабля. Самі активісти стверджують, що солдати відкрили вогонь без будь-якої провокації з їхнього боку.