Коротко / ПЛАНЕТА

Москва — за продовження термінів перебування бази ЧФ РФ у Севастополі

У Москві зацікавлені в продовженні термінів перебування бази Чорноморського флоту РФ у Севастополі після 2017 року, заявив заступник голови МЗС Росії Григорій Карасін. «Природно, для Росії було б найкраще залишатися тут й надалі, хоча вирішальне слово, звичайно, за Україною», — заявив він в інтерв'ю, опублікованому вчора в «Русской газете». Разом із тим, Г. Карасін закликав не політизувати питання про базування Чорноморського флоту в Криму, а конструктивно його обговорити. За його словами, Росія готова до такої щирої, серйозної розмови. Він додав, що нині переговори зосереджені не на виведенні російської бази з території України, а на забезпеченні умов для її функціонування. Г. Карасін визнав, що з низки найважливіших питань зберігаються розбіжності, однак зазначив, що за час переговорів було вирішено багато проблем, пов'язаних із перебуванням російських моряків у Криму. «Загалом, вважаю, наша робота сприяє тому, щоб Чорноморський флот повною мірою виконував завдання, що стоять перед ним, а виникаючі в зв'язку з його перебуванням на території України проблеми вирішувалися в дусі російсько-українського добросусідства», — зазначив замісник голови МЗС Росії.

Вашингтон визнає занепокоєність Росії та Сербії

Офіційний представник державного департаменту США Шон Маккормак визнав «деяку занепокоєність» Росії та Сербії щодо плану спеціального представника ООН Мартті Ахтісаарі з урегулювання статусу сербського краю Косовому. Американський дипломат заявив журналістам у Вашингтоні, що «ми, як і міжнародне співтовариство, насамперед, європейці, намагаємося працювати з росіянами й сербами, щоб розвіяти їхню заклопотаність». За словами Ш. Маккормака, уряд Росії запропонував внести деякі зміни в план М. Ахтісаарі, «які можуть бути корисними, і ми врахуємо їх, однак, суть плану Ахтісаарі важлива, і ми вважаємо, що це — найкращий шлях до просування вперед у Раді Безпеки ООН, відносно прийняття резолюції щодо Косова вже в найближчі пару тижнів». Настав час прийняти резолюцію щодо статусу Косова, оскільки «ситуація там нестабільна. Балкани повинні стати стабільнішим регіоном», підкреслив він. План М. Ахтісаарі передбачає надання незалежності під міжнародним наглядом цьому сербському краю з переважно албанським населенням, проти чого активно виступають Москва й Белград.

Чехія й Польща зміцнюють зв'язки за допомогою американської ПРО

Система протиракетної оборони (ПРО) США укріпить двосторонні польсько-чеські зв'язки, вважає президент Чехії Вацлав Клаус. Тему будівництва бази ПРО США на території Чехії й Польщі лідери двох країн Вацлав Клаус і Лех Качиньський обговорювали в заміській резиденції президента Чехії — замку Лани — у 40 кілометрах від Праги.

«Будівництво бази ПРО США ще більше укріпить двосторонні контакти», — заявив Клаус. — Це ще одна причина грати разом, а не проти один одного», — додав він. Лех Качиньський повідомив, що він, як голова держави, проведе переговори щодо розміщення в Польщі десяти ракетних установок ПРО з президентом США Джорджем Бушем у червні і в липні 2007 року. Як зазначив Качиньський, одночасно проводитимуться консультації з Вацлавом Клаусом та урядом Чехії. «Польща в цьому питанні повністю солідарна з Чеською Республікою», — підкреслив польський президент.

Реформи в Казахстані вважають кроком у «правильному напрямі»

США назвали поправки, внесені до конституції Казахстану, кроком у правильному напрямі, незважаючи на те, що президент багатої нафтою країни Нурсултан Назарбаєв отримав можливість залишатися при владі довічно. Представник Державного департаменту США Шон Маккормек зазначив, що крім скасування обмеження на кількість термінів для Назарбаєва, як першого й поки єдиного президента, — рішення, що жорстко критикується опозицією й правозахисними організаціями, поправки втілюють проведення багатьох інших політичних реформ. «Зрештою, якщо подивитися на баланс усіх змін, це крок у правильному напрямі», — зазначив Маккормек на прохання прокоментувати реформи.

Ліван попросив військової допомоги у США

Вашингтон розглядає запит про військову допомогу від ліванського уряду, повідомляє офіційний представник Держдепартаменту США Шон Маккормак. Уряд Фуада Синіори попросив США надати Лівану підтримку в понад $40 млн., отриманих у 2006 році, і ще п'яти мільйонів, перерахованих із початку цього року. Розміри запитаної допомоги не уточнюються. Тим часом, через кілька годин після оголошення одностороннього перемир'я представниками палестинського екстремістського угруповання Фатх аль-Іслам, що базується в таборі біженців Нахр аль-Барід у Лівані, тисячі палестинців почали покидати табір, скориставшись перервою в бойових діях. Працівники ООН, що займаються розміщенням біженців в іншому таборі на півдні від Тріполі, протягом ночі чекають прибуття близько 10 тисяч осіб із Нахр аль-Баріда. Усього там мешкає 31 тис. осіб.

12 осіб визнані винними у вбивстві сербського прем'єра

Белградський суд у середу визнав 12 підсудних винними у вбивстві в 2003 році прем'єр-міністра Сербії Зорана Джінджіча. Двоє головних обвинувачених — члени спецпідрозділу поліції — засуджені до 40 років в'язниці. На лаві підсудних були також представники злочинного світу. Всі обвинувачені заперечували свою провину. Обвинувачення стверджувало, що метою вбивства було не допустити проведення реформ, серед яких була й видача підозрюваних у здійсненні військових злочинів.

Мілорад Улємек — колишній голова підрозділу «червоні берети», створеного під час військових дій на території Боснії та Хорватії в 90-х роках, — визнаний винним в організації вбивства. Суд також вирішив, що безпосереднім виконавцем злочину був Звєздан Йованович, що застрелив Джінджіча 12 березня 2003 року зі снайперської зброї. Улємек і Йованович засуджені до 40 років ув'язнення — це максимальне покарання за законами Сербії. Ще 10 підсудних отримали різні терміни ув'язнення — від 8 до 35 років.