Кирил у Польщі
Була колись така агітка — фільм «Ленін в Польщі». Згадати його нас примусив чотириденний візит Патріарха Московського і всієї Русі Кирила до Польщі, який завершився позавчора. Головна мета цієї поїздки, яку готували ще з 2009 року, полягала в підписанні між Кирилом і митрополитом Перемишльським Юзефом Михаликом Спільного послання народам Польщі й Росії, повідомляє «Радіо Свобода». Проте деякі аналітики переконані: своїм приїздом патріарх намагався пом’якшити європейський розголос скандалу з Pussy Riot і знайти союзників проти «наступів бездуховності й секуляризму».
«Після Другої світової війни й болісного досвіду атеїзму, який нав’язували нашим народам, сьогодні ми входимо на шлях духовного й матеріального оновлення, — йдеться у зверненні до поляків і росіян. — Російський і польський народи поєднує досвід Другої світової війни й період репресій, породжених тоталітарними режимами. Керуючись атеїстичною ідеологією, ці режими боролися з усіма формами релігійності й вели особливо жорстоку боротьбу з християнством і нашими Церквами». Така риторика й зміна пріоритетів РПЦ видається цікавою. Адже минулого року Кирил назвав розпад Радянського Союзу «крахом історичної Росії», майже повторивши знаменитий вислів Володимира Путіна восьмирічної давнини.
Польща, чи не найтрагічніша в Європі, знана у всьому світі як країна із надзвичайно сильним впливом Католицької церкви. Православні здобули свою автокефалію у ній ще на початку ХХ століття. Однак польська влада планомірно примушувала православне населення до переходу в католицтво. Це, зокрема, сумнозвісні події 1918—1938 рр., коли 400 православних храмів передали місцевій владі й перетворили на костели, пограбували або ж узагалі зруйнували. Як пише російська «Независимая газета», підѓрунтя для зближення зі сторони РПЦ вибрано, схоже, найкращим чином.
У перший день візиту, як повідомляють ЗМІ, Кирил відвідав Православний кафедральний собор у Варшаві, де відслужив молебень і зустрівся з митрополитом Савою. Пізніше відбулося коротке засідання московської делегації з президією Конференції католицьких єпископів Польщі. У суботу й неділю Кирил відвідав північно-східні регіони Польщі, де проживають православні християни, та Гору Грабарку — центр польського православ’я. Побував він і в місті Білосток, куди приїздив 1988 року в сані архієпископа Смоленського і Калінінградського...
До Польщі Московський патріарх приїхав на запрошення Польської православної автокефальної церкви, проте прикметно, що зустрічали його найвищі державні представники — президент Польщі Броніслав Коморовський і спікер сенату.
Ще напередодні приїзду очільника РПЦ одне з найвпливовіших видань Польщі Gazeta Wyborcza нагадало йому про зв’язки з КДБ і тютюновий бізнес, на якому він заробив 4 млрд дол... Польське суспільство неоднозначно поставилося до приїзду Кирила. Багато хто схильний розглядати цю постать як посланця Путіна, а його приїзд — як ще один вияв імперських амбіцій Росії. Крім того, згадали й Смоленську катастрофу. «Частина суспільства переконана, що до падіння літака причетні спецслужби Росії, і тому Москва навмисне затягує і заплутує розслідування. А візит патріарха Кирила, на їхню думку, — ще одна спроба посилити вплив Росії в Польщі, тож, мовляв, узагалі не слід його пускати на нашу землю», — каже журналіст Зигмунд Зинчаловський, якого цитує Бі-Бі-Сі.
Інша ж частина польського суспільства поставилася до візиту Московського патріарха і його мети вельми позитивно. Про це «Дню» розповів заступник редактора міжнародного відділу газети Rzeczpospolita Пьотр КОСЦІНСЬКИЙ. «Католицька церква відіграє дуже велику роль у Польщі, можливо, навіть важливішу, ніж Православна — в Росії. Тому якщо дві церкви будуть працювати на польсько-російське примирення, це матиме хороший результат», — вважає пан Косцінський.
На думку публіциста, релігієзнавця, віце-ректора Українського Католицького Університету Мирослава МАРИНОВИЧА, сам факт підписання угоди про примирення між польською й російською церквами є «правильним кроком». «Хотілося б, щоб він став першим у низці подальших кроків, — зауважив «Дню» пан Мирослав. — Без сумніву, до цього переліку належить і примирення із Греко-католицькою церквою, яка вже не один раз простягала руку примирення до Московського патріархату і завжди діставала або мовчання, або погордливу відповідь». За словами Мариновича, у щирість РПЦ у Польщі він повірить тільки тоді, коли вона звернеться із такими ж пропозиціями щодо примирення й умиротворення до всіх інших своїх опонентів...
А поки що казати про те, що патріарх Кирил їздив до Польщі миритися, — наївно. Радше політика, ніж примирення. Адже в самій Росії не вщухають скандали, пов’язані з патріархом і РПЦ. Та й менш привілейовані церковники постачають скандальні новини. Так, Інтернет рясніє повідомленнями про те, як кілька днів тому нетверезий священик РПЦ на дорогій іномарці збив на смерть двох перехожих у Москві й покинув місце пригоди...
Під час поїздки патріарх намагався відсторонитися якщо не від цих скандалів, то хоча б від політики. «У Росії — вперше, можливо, за післяреволюційну історію — принцип відокремлення Церкви від держави... тепер доволі коректно здійснюється. Ми не втручаємося в справи один одного і цінуємо цю автономію», — сказав патріарх в інтерв’ю польським ЗМІ... на тлі процесу над Pussy Riot. Експерти й релігієзнавці давно розглядають РПЦ як серйозного зовнішньополітичного гравця. «Вона дуже послідовно йде у фарватері політики російського МЗС і навіть уклала низку угод із ним щодо цього», — сказав «Дню» президент Української асоціації релігійної свободи Віктор ЄЛЕНСЬКИЙ. Крім цього, на його думку, Кирил хоче увійти в історію як людина, яка здійснила певні речі вперше — перший візит у сані патріарха до Польщі тощо.
Важливим, на думку пана Єленського, є також підтекст поїздки Кирила. Московська патріархія звинувачує Католицьку церкву в прозелітизмі — у створенні структур на території колишнього Радянського Союзу, щоб мати нових вірних. Це створює серйозне напруження між церквами. «Інше питання — це Греко-католицька церква. РПЦ не може змиритися з тим, що Галичина, де більшість парафій належать до УГКЦ або ж оголосили себе незалежними від Москви, для неї втрачена», — додає Єленський.
Не бачить жодного натяку на примирення РПЦ із Греко-католицькою церквою у візиті Кирила й Мирослав Маринович. «Радше — навпаки. Це спосіб пошуку спільника в боротьбі з УГКЦ. Антиукраїнська позиція Московського патріархату й ідея анексії України через побудову «Русского мира» залишаються в силі», — резюмував він.
