Марш-кидок на Косово-2

Росія розпочала реалізацію плану зі свого повернення на Балкани. Сербські політики та експерти, помічені в дружбі з Москвою, оприлюднили — під виглядом своїх власних пропозицій — задуми «кремлівських стратегів». Ідеться про ідею включення російських миротворців до складу миротворчих сил у Косово.

РОСІЙСЬКІ «ДВЕРІ»

Буквально покроковий план дій із залучення Росії до участі в подіях навколо «найтеплішої» точці Балкан — Косово — представив громадськості 28 травня голова проросійського антиєвроінтеграційного політичного руху «Двері» Бошко Обрадовіч.

Політик входить до числа керівників сербської опозиції, яка з минулого року вимагає відставки президента країни Александара Вучича та дострокових виборів. Обрадовіч «засвітився» саме як лідер №1 протестів після того, як очолив спробу штурму сербської державної телекомпанії — єдину силову акцію опозиційних сил за весь час протестів.

Українцям очільник руху «Двері» відомий через власне визнання Криму російською територією, поїздки на анексований півострів з порушеннями українського законодавства та категоричне несприйняття санкцій проти РФ через анексію Криму та агресію на Донбасі.

Бошко Обрадовіч розповів про свої ідеї повернення Росії на Балкани на наступний день після представлення президентом Сербії свого бачення вирішення косовського питання. 27 травня у своєму виступі в парламенті Александар Вучич закликав сербів перестати обманювати себе й визнати: Косово втрачене, сербської влади там немає. Єдиним варіантом урегулювання ситуації навколо Косово президент Сербії назвав шлях мирного врегулювання, переговори з албанцями і досягнення компромісу. Якщо не буде ухвалено компромісне рішення, то, за його словами, серби втратять все і сербам залишиться тільки очікувати нападу албанців.

За кілька годин після епохальних заяв Вучича, рано-вранці 28 травня, косовські спецпризначенці провели поліцейську операцію проти організованої злочинності в населених сербами районах Косово. Як писав «День» (№94-95 від 31.05.2019), сербське населення стало чинити опір, з’явилися барикади, трапилися сутички.

ПЛАН ПОВЕРНЕННЯ РОСІЇ В КОСОВО

Майже негайно на екстреній прес-конференції в парламенті Сербії лідер руху «Двері» Бошко Обрадовіч заявив, що загострення в Косово стало наслідком домовленостей сербського президента зі своїм косовським колегою Хашимом Тачі, метою яких є визнання Сербією незалежності Косово, і висловив обурення з приводу невтручання сербської армії в події в Косово для захисту місцевих сербів. Очільник опозиції назвав Александара Вучича політичним шарлатаном, найгіршим переговірником у сучасної історії Сербії, дії якого призвели до поразки сербського народу в Косово і Метохії. «Де ж його західні партнери і найкращі друзі, де Ангела Меркель, Емануель Макрон та [миротворці] KFOR, вони захищають сербів у Косово і Метохії?» — риторично запитав Обрадовіч.

Для врегулювання косовської кризи лідер руху «Двері» запропонував альтернативний план дій із шести пунктів.

1. Всі серби мають вийти з усіх установ влади «фальшивої держави Косово».

2. «Автоматичне скасування Брюссельської угоди».

Ідеться про договір, підписаний Белградом та Приштиною за посередництва Європейського Союзу 2013 року. Основним пунктом документа є створення сербської автономії на півночі Косово, але дотепер косовська влада не виконала цю частину домовленостей. Раніше Конституційний суд Косово визнав норми Брюссельської угоди, які стосуються надання особливого статусу районам, населеним переважно сербами, неконституційними.

3. Проголошення окупації Косово і Метохії як частини території Республіки Сербія.

4. Припинення переговорів у Брюсселі та повернення переговорів у рамках Ради Безпеки ООН.

5. Скликання позачергової сесії Ради Безпеки щодо Косово і Метохії.

6. Закликати Російську Федерацію відправити військову місію до Косово і Метохії, яка була б гарантом безпеки і миру на цієї території Сербії.

Сербський політолог, співробітник Інституту європейських досліджень (Белград) Стеван Гайіч (який, до слова, вважає українців частиною великого російського народу, а Україну — «тимчасовою державою», яку було створено «після зради політбюро та Горбачова») висловився щодо можливого формату повернення російської армії в Косово ще більш конкретно. На його думку, Росія повинна подумати про повернення свого контингенту до складу миротворчого контингенту в Косово (KFOR), на що вона має повне право, незалежно від бажання як Приштини, так і Белграда. «Це право вона має як гарант резолюції № 1244 РБ ООН [яка була ухвалена після припинення бойових дій у Косово 1999 року]», — переконаний Гайіч.

ГІБРІДНІСТЬ НЕ В МОДІ

Отже, через більш ніж півтора десятків років після виведення російських військових із Косово Росія тепер хоче повернути свою армію на Балкани. Пропагандистська підтримка цієї ідеї, до речі, пожвавішала цього року — після виходу фільму «Балканський рубіж», де російські військові показані рятівниками сербів, останньою надією сербського народу. Не кажучи вже про потужну машину російської пропаганди, спрямовану на Сербію: це і міжнародний проект «Спутник», і News Front, відомий нам по роботі в «ДНР» та «ЛНР», які виходять сербською мовою... Ще одна промовиста деталь — телеканал Збройних сил РФ «Звезда» наразі має в Сербії свою власну знімальну групу.

Деякий час тому росіяни планували своє гібридне втручання на Балкани дещо за іншою схемою. Передбачалося, що ставку буде зроблено на так званих добровольців та «зелених чоловічків». За «добровольців» відповідали ті ж структури, що постачали російських найманців на Донбас. «День» (№175 від 3 жовтня 2017 р.) уже писав про створення «Балканського козачого війська» — організації з парамілітарними ознаками — в Сербії, інших країнах регіону, а також у Косово. Очолював «балканських козаків» колишній командир одного з російських добровольчих підрозділів, які в 1990-х воювали в Боснії. Куратором новоствореного «Балканського козачого війська», яке збиралося проявляти активність і в Косово, був Олександр Бородай, колишній «прем’єр-міністр ДНР», а потім         — голова «Союзу добровольців Донбасу».

Втім, очевидно, певний час тому плани змінилися. Важко сказати, чому так сталося: можливо, «козаки» не змогли побудувати потрібну мережу, або ж Москва розчарувалася в гібридних методах після провалу чорногорського заколоту. Так чи інакше, Росія зараз, очевидно, робить ставку на відкрите військове втручання. Щоправда, закамуфльоване під миротворчість. Врешті-решт, 20 років тому це вийшло — чому ж не можна зробити це знов?

ІСТОРІЯ, ЯКУ ХОЧУТЬ ПОВТОРИТИ

Рівно 20 років тому — 3 червня 1999 року, після 78 днів бомбардування Югославії силами НАТО, президент Сербії Слободан Мілошевич, не повідомивши Росію, прийняв вимогу Альянсу вивести військо та поліцію із Косово. Операція НАТО «Союзна сила» офіційно завершилася 10      червня. На 12 червня було заплановано введення міжнародних миротворчих сил у Косово з півдня — із Македонії.

Росія вирішила перешкодити реалізації цього плану, діяти в односторонньому порядку, продемонструвавши російську підтримку Слободанові Мілошевичу. Передбачалося, що тоді Белград припинить виводити війська із Косово і вступить у наземні бої з силами Північноатлантичного альянсу, чого НАТО категорично не хотіло.

На практиці російський план полягав у тому, щоб взяти під контроль головний аеропорт Косово — «Слатина», неподалік від Приштини — єдиний у регіоні, здатний приймати військово-транспортні літаки.

За спогадами очевидців, мало хто в керівництві російських Збройних сил знав про підготовку до операції, але тодішній секретар Ради безпеки РФ Володимир Путін точно був в курсі.

10 червня командир російської повітряно-десантної бригади, яка входила до складу міжнародних миротворчих сил у Боснії та Герцеговині, отримав наказ таємно підготувати зведений батальйон і зробити 600-кілометровий марш на Слатину. Колона із 15 БТРів і 35 вантажівок «Урал» з російськими прапорами (!) досягла місця призначення і зайняла в аеропорту кругову оборону вранці 12 червня 1999 року.

Але після чотирьох років «холодного» протистояння з військами НАТО російські військові покинули аеропорт Приштини і взагалі колишню Югославію.

Сьогодні історію хочуть «запустити на повторі» — якимось чином повернути військових під російськими прапорами в Косово. Скоріше за все, просуватимуть ідею переформатування миротворчої місії НАТО KFOR на миротворчу місію ООН з іншим командуванням і складом.

Паралельно опозиція в Сербії не полишатиме спроб повалення «режиму Вучича», щоб не дати офіційному Белграду домовитися з косоварами, не дати встановити в регіоні міцний мир і не допустити вступу Сербії до Європейського Союзу. Тобто, щоб реалізувати всі поточні цілі Кремля на Балканах.