Новий камінь спотикання

Європейський Союз припинив допомогу Україні по деяких програмах. Про це заявив днями глава представництва Євросоюзу в Києві Жозе Мануель Пінту Тейшейра в інтерв’ю програмі «Вікно в Європу». «Певні програми зараз припинені саме через те, що українська влада не виконала ті умови, які передбачає впровадження цих програм. Це програми в рамках бюджетної підтримки в різних сферах і програми, що стосуються реформування публічної адміністрації» — сказав представник ЄС. За його словами, за останні півтора року з’явилися проблеми, пов’язані з використанням цієї допомоги. «День» попросив члена Громадської експертної ради при українській частині Комітету з питань співробітництва між Україною та ЄС Вікторію ГУМЕНЮК прокоментувати цю ситуацію.

— Існують дві великі групи причин припинення допомоги з боку ЄС. По-перше, це системні причини. Мова йде про систему управління публічними фінансами, систему державних закупівель, а також систему надання державної допомоги, які стосуються бюджету, витрат, прозорості, підзвітності державних витрат. Європейці наполягають на тому, щоб ці сфери були реформовані. Й офіційним каменем спотикання є якраз нереформована система управління державними фінансами. На сьогоднішній день від європейців звучить умова: як перший крок розробити багаторічну (на три-п’ять років) стратегію реформування цієї галузі, яка включає багато компонентів. Наскільки я знаю, була зустріч із міністром фінансів Хорошковським, якому було сказано: якщо не буде створена робоча група й не буде вжито кроків для того, щоб ця робота була хоча б започаткована, не може йти мова про те, щоб було відновлено фінансування на секторальну та бюджетну підтримку.

По-друге, такою кричущою причиною припинення Брюсселем бюджетної підтримки є те, що у вересні 2011 року транш у понад 30 млн. євро пішов не на ефективне використання енергетики, а на те, щоб побудувати електромережі для заводів сина Андрія Клюєва — Богдана, що виробляють сонячну енергію. Європейці були дуже сильно здивовані цим. І в розмовах вони говорять, що не починатимуть великі політичні скандали, не забиратимуть кошти назад, але більше вони не надаватимуть допомогу.

Бюджетна підтримка надається Європейським Союзом на основі довіри між обома сторонами. Тут не має значення, чи є країна кандидатом у члени ЄС, чи ні. Тут насправді ключове значення має те, що Європейська комісія довіряє тим системам контролю, управління й аудиту, які існують у країні-партнері, що отримує бюджетні кошти. І цього якраз зараз немає між Брюсселем і Києвом.

Представники представництва Єврокомісії вважають, що реформувати систему управління державними фінансами за рік-два не вдасться. Це дуже велика робота, але вона може бути розпочата. І в рамках першого півріччя, щоб влада, принаймні, могла показати, що вона готова й бере на себе зобов’язання, що це чітко спланована робота, що є відповідальність, є чіткі цілі, які будуть досягнуті через реформування. Бо всі претензії європейців відомі й прописані тисячу разів, єдине, що вони не виконуються. Якщо влада покаже, що вона готова це змінити й дійсно буде показувати, що змінює, то ситуація поміняється на краще. Але, чесно кажучи, в мене немає відчуття, що влада шкодує, що ці кошти не отримає й відповідно готова щось змінити, аби їх отримати. Україна могла б отримати вже зараз ці кошти, а це живі гроші, які даються безоплатно. На жаль, ми не готові правильно прийняти й реалізувати гранти ЄС.