Політв’язень Iліє Iлашку як рятівник Молдови
Те, чого через народнофронтівський демарш не могла домогтися правоцентристська правляча коаліція, те, чого не хотів зробити через власні забобони Конституційний суд, маючи перед собою науковий висновок математиків із Академії наук Молдови, про те, що більшість від числа 101 складає число 51, — зробила одна людина: політв’язень із семирічним стажем Іліє Ілашку, який уже свій другий депутатський термін відбуває у в’язничнiй камері №13 у Тирасполі. Саме його голос став рятівним для уряду Іона Стурзи, а отже, і для Молдови, яка тепер замість того, щоб готуватися до дострокових виборів, готуватиметься до весняно-польових робіт і відчайдушно шукатиме виходу із ситуації, коли до дефолту вже рукою подати.
Ілашку заявив про своє бажання підтримати уряд і програму Стурзи ще 2 березня, коли мав побачення із дружиною, передавши через неї заяву на ім’я голови парламенту Думітру Дьякова. Під час голосування його волю виконав голова Партії демократичних сил Молдови Валеріу Матей, за списком якої Ілашку був обраний депутатом.
Отже, одного й того самого дня — у п’ятницю 12 березня — парламент Молдови висловив вотум довіри уряду та його програмі, а президент Лучинський підписав про це відповідний декрет і привів до присяги всіх міністрів. Більшість із них працювала в команді Іона Чубука. Але є й окремі зміни. Найпомітніші з них дві. Перша: портфель міністра в Молдові нарешті отримала жінка — Олександрі Канн доручено міністерство промисловості та торгівлі. Друга: членом кабміну став і недавній кандидат у прем’єри мер Кишинева Серафим Урекяну.
Чи будуть опротестовувати ухвалу парламенту у зв’язку із «казусом Ілашку» комуністи й народнофронтiвці? Юрій Рошка сказав, що ні, а Володимир Воронін — що його фракція ще не вирішила.
Як би там не було, а в правлячої коаліції «За демократію й реформи» й у сформованого нею уряду, крім невблаганних і невідкладних соціально-економічних проблем, виникає ще одна й моральна: зробити все можливе, щоб людину, яку сім років назад засуджено до страти і яка в березні 1999-го порятувала Молдову від фінансового колапсу, із в’язничної камери було переведено до залу парламенту.
