Польща не дає «добро» на російську трубу
Основним досягненням поїздки Ющенка на щорічний економічний форум у Криниці в Польщі для України стало підтвердження польським прем’єр-міністром Єжи Бузеком, що Варшава не дає згоди на будівництво Росією нового газопроводу її територією в обхід України. Це — після оптимістичних заяв російського уряду стосовно того, що шанси на прокладку такого газопроводу досить високі. Втім, свого слова ще не сказали представники «Рургазу» та «Газ де Франс», яких стратегічне партнерство Польщі та України цікавить значно менше, ніж стабільні заробітки на російському газі. Про дипломатичну перемогу можна буде говорити лише тоді, коли Варшава витримає тиск не лише Москви, але й Берліна та Парижа, в компанії яких в Євросоюзі вона планує опинитися за кілька років. Тож поки що можна взяти приклад з Москви й констатувати, що шанси залишаються. І поговорити про вивчення польського досвіду європейської інтеграції.
За словами Ющенка, Київ прагне ним скористатися якнайкраще. Варшава, здається, вірить.
Про наміри України інтегруватися в європейські структури вже стільки сказано, що такі заяви навряд чи когось зацікавлять, а тим більше здивують. Втім, Ющенко в своєму виступі перед присутніми на форумі в Криниці представниками політичних та бізнес- еліт з країн Східної та Центральної Європи говорив уже не просто про споконвічне прагнення, але й про певні досягнення. «Україна свідомо зробила свій вибір на користь європейської інтеграції і має намір вже в найближчі роки стати асоційованим членом Європейського Союзу», — заявив прем’єр- міністр. Потім Ющенко назвав ті досягнення, які й мають свідчити «про серйозність намірів української держави стати в майбутньому членом ЄС». Зокрема, він повідомив про те, що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року в цьому обсяги внутрішнього валового продукту в Україні зросли на 5%. Обсяги промислового виробництва за цей же період — на 11%. Щоправда, він не сказав, що зростання обсягів промислового виробництва ще далекі від того, щоб стати тенденцією, що обсяги ВВП на душу населення в Україні менші за середні євросоюзівські показники майже в двадцять разів і в кілька разів — за середні показники більшості країн-сусідів. Дещо зарано говорити й про «дійсну» бездефіцитність бюджету України, точніше, про його виконання. «Хіба це не ознака того, що ми пішли в правильному напрямку?» — підсумував Ющенко. Усе це український прем’єр в результаті назвав «низкою європейських економічних стандартів», які вдалося досягти його уряду. Скептик би сказав, що в такому разі країнам Євросоюзу живеться нині дуже й дуже складно, маючи такі ж стандарти, як і Україна.
Втім, учасники форуму були цілком задоволені виступом Віктора Андрійовича, визнавши його згодом «Людиною року» серед політиків країн Центральної та Східної Європи.
