Про нас
«У середу в Україні директивою Президента Леоніда Кучми запроваджено режим посиленого патрулювання. За словами Кучми, запровадження режиму посиленого патрулювання пов'язане з терактами в Росії. Міністр внутрішніх справ Кравченко сказав, що вулиці міст і транспортні магістралі патрулюватимуть посилені наряди міліції та Національної гвардії. Передбачено також посилення охорони стратегічних об'єктів, обстеження підвалів, горищ. У заходах особливого режиму візьме участь Служба безпеки України. Опозиційні Кучмі кандидати в президенти вважають, що переростання особливого режиму в надзвичайний стан перед президентськими виборами неможливе. За словами одного з кандидатів Євгена Марчука, це може викликати опір як усередині країни, так і остаточно дискредитувати режим Кучми на міжнародній арені. «Німецька хвиля», 15 вересня
«Я не маю іншого вибору, — каже з гіркотою 42-річний вінницький фермер. — Вони кажуть мені, що я маю нагодувати місто й купують зерно за половину ринкової ціни. І якщо мені щось не подобаться, прийде податкова інспекція, аби перевірити, чи я зробив саме так»... В Україні не існує вільного ринку сільськогосподарської продукції. Уряд залишається найбільшим покупцем і майже єдиним постачальником насіння, міндобрив тощо, хоча бартер є спільною валютою в Україні, державна напівмонополія на таку велику кількість продукції й досі душить дрібних фермерів. Трейдери продають селянам пальне та міндобрива за світовими цінами, а то й в 1,5 раза дорожче, а купують зерно за цінами, що становлять 60—80 відсотків внутрішніх ринкових цін. Хто може вижити за таких умов, — запитує фермер. — Стає дедалі очевиднішим, що український уряд просто не вірить у дрібні приватні ферми. В його очах краще підтримувати більші підприємства. Багато західних радників поділяють цю думку. Для великих західних компаній легше мати справу з великими агропідприємствами, яким вони продають оптом міндобрива й обладнання та купують у них велику кількість зерна, цукру й соняшникове насіння. Тим часом найбільше виграли б від справжньої передачі землі в невеликі приватні володіння якраз ті, чий голос майже не чутно: 17 млн. українських селян». «Економіст», 10 вересня
«Європейський консорціум, до складу якого входять компанії з Великої Британії, Франції та Італії, підписали договір про будівництво підприємства, яке перероблятиме рідкі ядерні відходи Чорнобильської АЕС. Фінансуватиме цей американський проект Європейський банк реконструкції та розвитку. Вартість проекту $112 млрд. Підприємство має бути завершене 2001 року. Україна погодилася закрити Чорнобильську АЕС 2000 року. Це частина більше ніж багатомільярдного договору України з Великою сімкою. У квітні 1986 року стався вибух четвертого енергоблоку ЧАЕС, який спричинив викид в атмосферу небезпечної кількості радіоактивних речовин. Тисячі людей загинули внаслідок вибуху, а ще тисячі осіб були евауйовані з району катастрофи. Велика площа родючої землі стала непридатною для сільськогосподарського використання». «Новини канадського міжнародного радіо», 16 вересня
«Аннаполіська фірма «Зоря Пауер» зі штату Меріленд сподівається досягти такого успіху як і український завод «Зоря ПА», що 50 років випускає газові турбіни. Фірма у кількості чотирьох осіб уже уклала з одним американським військовим кораблем угоду на $8 млн. Президент компанії Ед Муллен зазначив, що турбіну можна використовувати і в інших сферах. «Завдяки дерегуляції енергетики її можна застосовувати і в шпиталях, коледжах як основне джерело електропостачання чи як додаткове під час пікового використання електроенергії». «Ця технологія вважалась одним із діамантів Росії, — сказав він. — Настав час, щоб таке обладнання було і в західному світі». «Капітел-газетт», 12 вересня
Підготував Микола СІРУК, «День»
