Про нас

«Прохолодний сонячний світанок. Близько сотні сивіючих чоловіків сидять навпочіпки або стоять. Дехто курить дешеві сигарети, інші слухають музику по маленьких транзисторах. Сцена, яка нагадує мексиканський район у Х'юстоні. Але це не мексиканці, і це не Техас. Це — Чеська Республіка, а люди ці — українці. Однак тут діють такі ж економічні принципи. Як і їхні мексиканські двійники, українці шукають роботи, обнадієні обіцянкою великої зарплати в порівнянні з тією, яку вони могли б отримувати у себе на батьківщині. Через певний час з'явилася українська мафія. Вони переконливо розмовляють із двома або трьома чоловіками, пропонують їм роботу і швиденько зникають. Роботи — мало. Дехто з українців роботу на кілька днів чекають місяць. Вони сплять на лавах у парку або на вокзалах. Коли погода псується, вони кидаються у брудні гуртожитки, де ліжко коштує $2 за ніч». «Економіст», 8-14 травня

«У світі піратства нове ім'я — Україна. Ця країна наздогнала Майк Едвардс, директор управління Міжнародної федерації фонографічної промисловості, зазначив, що новий болгарський уряд зрештою вжив ефективних заходів, спрямованих проти величезної піратської промисловості. «Кілька заводів у Болгарії було демонтовано й перевезено в Україну, де збудовано також і нові заводи, — говорить Едвардс. — В Україні ми знаємо п'ять піратських заводів, можливо, що там їх шість. Загалом вони мають продуктивність 5 млн. компакт-дисків на рік. Приблизно стільки ж випускала Болгарія в період розквіту цього бізнесу». Контролюють виробництво і в Болгарії, і в Україні, за словами Едвардса, все ті ж особи — «російська організова на злочинність». «Біллборд», 15 травня