Про поганий і дуже поганий варіанти

Ситуація довкола постачання французьких вертольотоносіїв «Містраль» до Росії набуває все нових несподіванок. Як відомо, проти постачання новітніх універсальних десантних кораблів, які будуються на корабельні STX France в Сен-Назері, виступають багато країн членів НАТО, а також Україна та Грузія. Це пов’язано з тим, що, як заявляли самі російські військові, за допомогою «Містралів» агресію проти Грузії можна було б завершити за лічені години. Київ теж висловив Парижу свою занепокоєність із приводу постачання вертольотоносців, один із яких уже названий «Севастополь» і базуватиметься в Чорному морі.

Дуже активно проти постачання «Містралів» Росії виступають Сполучені Штати, які пропонують викупити ці десантні кораблі для НАТО. На сьогодні вже колишній генсек НАТО  Андерс Фог Расмуссен постійно зауважував, що рішення щодо постачання «Містралів» є компетенцією Франції, яка повинна приймати рішення з урахуванням теперішньої ситуації щодо безпеки в регіоні. І фактично тільки після введення чергових санкцій ЄС і США проти Російської Федерації французький президент Франсуа Олланд заявив 4 вересня, що рішення про постачання двох вертольотоносців буде прийнято в кінці жовтня залежно від ситуації в Україні.

Проте днями «Інтерфакс-АВН» із посиланням на джерело в російській кораблебудівній галузі повідомив, що перший універсальний десантний корабель (УДК) «Владивосток» типу «Містраль» буде переданий Росії 4 листопада 2014 року. Однак заступник генерального директора «Рособоронекспорту» Ігор Севастьянов повідомив ІТАР-ТАРС, що акт про передачу корабля французькою стороною Росії має бути підписаний в Сен-Назері  в кінці жовтня — на початку листопада 2014-го.

І тут  в історію з постачанням «Містралів» вирішила втрутитися Польща зі своїми козирями. Фактично йдеться про польський ультиматум, тобто Варшава загрожує позбавити Францію майже шестимільярдного (у євро) контракту з протиракетної оборони через постачання «Містралів» РФ. Можливе постачання Францією Росії «Містралів» може призвести до того, що Польщі буде складно обрати французьких постачальників для створення свого протиракетного щита, заявив міністр оборони Польщі Томаш Семоняк в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita. «Ми критично ставимося до цієї угоди (щодо «Містралів»). Ніхто ніколи не приховував цього факту від наших французьких партнерів. Я не хочу грати роль того, хто ставить Франції умови. Я впевнений, що Франція прийме мудре і відповідальне рішення, знаючи, що вона є членом НАТО і знаючи думки інших союзників», — сказав Семоняк.

У червні Польща обрала французьку компанію Thales, яка спеціалізується на озброєнні, а також її американського конкурента Raytheon як двох фінальних учасників тендеру для створення нової системи протиракетної оборони. Контракт оцінюється в 5,8 млрд євро, а роботи мають бути виконані протягом десяти років. Раніше Польща прийняла рішення виділити 33,6 млрд євро на оновлення своєї військової техніки протягом десяти років, у тому числі для придбання протиракетного щита, бронетранспортерів, підводних човнів і безпілотників. Нагадаємо, що сума операції між Францією та Росією оцінюється в 1,6 млрд доларів. І, напевно, Парижу треба буде гарненько подумати, перш ніж приймати остаточне рішення щодо постачання «Містралів».

Що ж у самій Франції думають про польський ультиматум, чи бояться у французькій оборонній галузі втратити польський контракт майже на 6 млрд. євро?    

«ФРАНЦІЯ НЕ МОЖЕ І НЕ ПОВИННА СПРИЯТИ ПРЯМО ЧИ ПОБІЧНО СПРОБАМ РОСІЇ ДЕСТАБІЛІЗУВАТИ УКРАЇНУ»

Тетяна КАСТЕВА-ЖАН, керівник програми Russie/NEI.Visions у Французькому інституті міжнародних відносин, Париж:

— Операція з продажу «Містралю» стала справжньою занозою у франко-російських відносинах, але також і в її відносинах із такими країнами як США, Польща, країни Балтії. Угода була укладена при Ніколя Саркозі в контексті зближення з Росією і з метою остаточного закриття сторінки холодної війни. Це був акт довіри з боку Франції щодо Росії, за який її з самого початку критикували партнери по ЄС і НАТО — найперше країни Балтії та Польща. Українська криза повністю змінила контекст цієї операції. Франція сьогодні стоїть перед дуже складною дилемою. Власне, вона стоїть перед вибором між двома варіантами: поганим і дуже поганим. Поганий — це не продавати «Містралі». Ризики, пов’язані із цим, в основному економічні та репутаційні. Йдеться про велику суму (1,2 млрд євро), яку доведеться виплатити Росії,  до неї додасться ще сума штрафу, а також проблема з робочими місцями на корабельнях Сен-Назера. У контексті економічної кризи і дуже відчутної проблеми безробіття у Франції, таке рішення не додасть президентові Олланду популярності. Правда, варто зауважити, що в одному з інтерв’ю влітку директор суднобудівельних верфей стверджував, що список замовлень заповнений до 2018 року. Варіант непродажу «Містралів» також закриє для французьких зброярів російський ринок, а можливо і деякі інші. Крім того, постраждає бюджет військової галузі Франції, який залежить від експорту озброєнь.

Другий варіант — виконати контракт і поставити «Містралі» — ще гірший. Як член НАТО, який надає гарантії безпеки країнам Балтії та Польщі, Франція не може дозволити собі продаж «Містралів» без «підмочення» своєї політичної, військової та стратегічної репутації. Франція не може і не повинна сприяти прямо чи побічно спробам Росії дестабілізувати Україну. Ціна такого рішення — також втрата солідарності західного блоку, а також втрата, цього разу, польського ринку озброєнь, з огляду на «польський ультиматум».

Саме із цих причин Франція не квапилася ухвалювати остаточне рішення. Його відклали напередодні саміту НАТО, під тиском американського та деяких європейських партнерів. Що довше зволікали з рішенням, то більше ускладнювалася проблема. Адже з початку літа у Франції 400 російських моряків уже проходять навчання на першому вертольотоносії. Але рішення все одно приймати доведеться, і година вибору наближається.

На Францію тиснуть не лише ззовні, а і зсередини. Різні політичні сили (які в першу чергу стають впливовими за результатами всіх останніх виборів — Національний Фронт, крайня права партія), економічні кола, військові, багато експертів виступають за продаж «Містралю». Але і супротивників продажу немало. Цього літа в Сен-Назері одночасно проходили мітинги «за» і «проти» продажу «Містралів». Французьке суспільство розділилося навпіл. Яке остаточне рішення прийме Франція? Зараз неможливо точно сказати, яким буде остаточний вибір Франції. Поки ситуація на сході України залишається в певній мірі замороженою угодою про припинення вогню і законом про особливий статус для деяких східних областей і за відсутності якихось різких змін і  переломних подій, які могли б колихнути  терези в той чи інший бік, обидва варіанти залишаються відкритими. На жаль, доводиться констатувати, що Україна має бути готова до того, що  «Містралі» Росії можуть бути зрештою передані. Це, поза сумнівом, дуже негативно позначиться на франко-українських взаємовідносинах і на іміджі Франції в Україні.