Санкції проти Iраку вичерпали себе?
Програма «Нафта в обмін на продукти», запроваджена ще в грудні 1996 року, передбачає, що виручені від продажу чорного золота гроші призначатимуться виключно на закупівлю медикаментів для дітей та харчів, і все це здійснювалося під суворим контролем ООН. Однак, за висновками дитячого фонду ЮНІСЕФ, ця програма ніяк не впливає на зменшення смертності серед дітей в Іраку. Подаючи у відставку Ганс фон Спонек, який пропрацював в ООН 36 років, закликав покласти край санкціям і поставив під сумнів ефективність оонівських програм щодо поліпшення життя 22 мільйонів іракців. Його ірландський попередник Деніс Холлідей покинув посаду координатора в середині 1998 року за подібним мотивуванням.
У вівторок 70 американських законодавців написали листа президентові Біллу Клінfтону, закликавши скасувати економічні санкції ООН проти Іраку, оскільки ця популярна американська «зброя» не досягла своєї мети — повалення правління Саддама Хуссейна, а лише спричинила гуманітарну кризу.
Конгресмени зокрема зазначають, що з моральної точки зору неправильно вважати іракський народ відповідальним за дії брутального й нерозсудливого уряду.
За даними ООН, щомісяця в Іраку помирає декілька тисяч дітей віком до п’яти років. А внаслідок дії ембарго від хвороб та недоїдання померло понад 1 млн. осіб, переважно дітей.
Офіційний Вашингтон устами речника держдепартаменту Джеймса Рубіна заявив, що німецькі відставники не можуть діяти як «самопризначений речник Ради Безпеки ООН та світу й визначати доцільність санкцій». Речниця міністерства закордонних справ Франції Анн Газо-Секре, навпаки, похвалила дії Спонека. «Ніхто не може засудити його за те, що він сказав публічно». Оскільки противниками санкцій проти Іраку є також Росія та Китай, то цілком можливо, що на черговому засіданні Ради Безпеки санкції буде скасовано, або принаймні ще більше обмежено їхню дію.
