Що готує Захід для Росії?

Сьогодні західний світ, який робив ставку на дипломатію у вирішенні конфлікту в Україні, має остаточно зрозуміти, щоб без військового важеля або «великої палиці», як казав Теодор Рузвельт ще 1901 року, з ревізіоністською Росією не можна ні до чого домовитися. Адже саме на сьогоднішню вечірню зустріч у Мінську в норманському форматі лідерів Німеччини, Франції, України та Росії багато хто на Заході покладає надію щодо встановлення перемир’я на Донбасі і зрештою врегулювання спричиненої російським воєнним вручанням кризи на сході нашої країни.

А сама Росія постійно демонструє, що у своїх діях вона покладається на силу, а не на переговори. Навіть вчора День російського дипломата у цій країні відзначили ракетним обстрілом Краматорська, що можна розглядати як відповідь Путіна на заклик Меркель і Олланда дотримуватися Мінських домовленостей. Джерело «Дня» в українському МЗС сказало на умовах «без запису», що чергове загострення на фронті є не випадковим і має на меті продемонструвати силу і переговори вести завтра (11 лютого у Мінську — Авт.) з позиції сили. «Що терористи просунулись настільки, майже перерізали дорогу, сьогодні Краматорськ обстрілюємо, тобто все в наших силах. Мета всього цього посилення власних позицій на переговорах», — наголосив співрозмовник. 

•  Ще одним підтвердженням демонстрації такої політики є візит в Єгипті російського лідера Володимира Путіна, який подарував президенту Абдель Фаттах Ас-Сісі новий автомат Калашнікова. Журналіст Бен Юда у своєму Twitter так підписав фотографію, на якій зображено момент передачі автомата: «генерале, це для ваших демонстрантів».

І здавалось, лідери найвпливовішої у світі країни — США, а в Європі — Німеччини мали вже давно зрозуміти, з якою Росією вони мають справу і після неефективності запроваджених санкцій чітко задекларувати готовність застосовувати військові важелі. Тим більше, що громадська думка в США, та й експертне середовище в Європі все більше схиляються до використання військового важення — надання Україні летальної зброї Україні, щоб протистояти російській агресії.

Утім глава Білого дому Барак Обама і досі демонструє нерішучість у цьому питанні. На прес-конференції з німецьким канцлером Ангелою Меркель, яка у понеділок перебувала з візитом у Вашингтоні, він ухилився від прямої відповіді на запитання журналістів щодо поставок зброї Україні.

•  Експерт фонду Heritage Foundation Деніел Кочис у коментарі DW наголосив: «Неготовність США та європейських партнерів постачати зброю робить неможливим підвищення ціни, яку доведеться заплатити Путіну, що за задумом Заходу має змусити Путіна змінити політику щодо України.

Сенатор-республіканець Джон МакКейн на нещодавній Мюнхенській конференції з питань безпеки закинув обережній Анґелі Меркель, що вона бездіяльно спостерігає за тим, як Україну «ведуть на забій».

•  Утім, схоже, і в Німеччини, яка весь час наполягає на мирному вирішенні конфлікту, кінчається терпіння щодо Путіна. Саме так можна проінтерпретувати слова глави МЗС Німеччини Франк-Вальтера Штайнмаєра, який заявив у Брюсселі: «Якщо нинішні зусилля не матимуть успіху, то конфлікт у військовому плані вийде на новий рівень. У цьому випадку, безумовно, питання поставок зброї буде обговорюватися також і в рамках Європи». Але чи не запізно.

Сподівається на дипломатичне рішення у Мінську й Україна. Заради конструктивного проведення сьогоднішніх переговорів у «нормандському форматі», Київ попросив Брюссель відкласти чергове введення санкцій проти Росії, яке підготувала у понеділок Рада міністрів закордонних справ ЄС.

•  Засідання Ради міністрів закордонних справ послало чіткий сигнал Росії: підтримку Мінського процесу, але водночас одностайність щодо необхідності зберігати тиск новими санкціями, наголосив у Twitter глава британської дипломатії Філіп Хаммонд.

Однак досі не відомо з якими пропозиціями вийдуть сторони на зустріч у Мінську. Пропозиції Путіна відомі: це — визнання фактичної лінії розмежування, визнання лідерів «ДНР» і «ЛНР» сторонами переговорів з Києвом, федералізація України та нейтральний статус.

Київ виступає проти всього цього. Заступник голови Адміністрації Президента України Валерій Чалий зазначив, що Україна повинна зробити все можливе, аби уникнути замороження конфлікту на Донбасі. «Це останній шанс, коли дипломатичний процес може досягти бажаних результатів», — сказав Чалий.

Восьмигодинна зустріч представників МЗС країн нормандського формату також не внесла ясності, які пропозиції розглядатиме четвірка президентів у Мінську.

•  Джерело на Михайлівській сказало «Дню», «учора дуже напружено попрацювали в Берліні, і в принципі вдалося вийти більше менш узгоджений текст, у якому залишається низка принципово важливих питань, які залишились в дужках і їх віддали на відкуп безпосередньо вищому керівництву. «Сьогодні дуже напружений день, буде багато розмов проводитись, ми будемо координувати з європейцями позиції перед завтрашньою зустріччю. Ситуація непроста», — сказав співрозмовник.

На його думку, нещодавні переговори Меркель і Обами, заява Штайнмаєра та інших лідерів впливає на атмосферу, у якій відбуватимуться сьогоднішні переговори. «Ведеться величезна багаторівнева гра. Все пливає, вони — росіяни все відстежують, фіксують, хто, що де сказав. У принципі відзначають, що риторика Барака Обами стала більш жорсткою, тому це не залишилось не поміченим», — сказав дипломат.

•  Що стосується позиції Меркель, то на думку співрозмовника, вона розуміє всю серйозність ситуації, що розрулювати все це треба європейцям, тому що закрити просто очі — це буде загроза для самої європейської безпеки і майбутніх європейських і міжнародних відносин. «Тому всі налаштовані серйозно, але для всіх очевидно, що суто військово ми проти Росії вистояти не можемо, навіть якщо нам нададуть суперзброю. Тому потрібно шукати політичні рішення», — вважає співрозмовник.

На його думку, Меркель справді позиціонує себе щоб виглядати миротворцем у вирішенні цієї кризи. «Але ми зайшли у ту фазу, коли не стільки люди визначають обставини, а навпаки обставини визначають людей, які будуть змінювати свою позицію», — наголосив дипломат.

А в разі провалу Мінських переговорів, на його думку, в України лишаються наступні варіанти: Воювати чи вести переговори, стримувати натиск терористів, озброєних Росією. 

•  Хочеться сподіватись, що Захід зробить належні висновки з сьогоднішніх переговорів і діятиме адекватно. Тобто не просто реагувати на дії Росії, а діяти стратегічно. І такий варіант планує директор програми Глобальних трансформацій у лондонському Інституті Легатум Енн Епплбаум у статті The Washington Post під назвою «Довгострокова перспектива відносин з Росією».

«Захід потребує зараз не стільки військової політики, а всеосяжної, довгострокової стратегії, спрямованої на зміцнення української державності та інтеграції України до Європи протягом багатьох років. Ми можемо почати навчання не тільки українських військових, але і служб безпеки, які були спустошені попереднім президентом України. Ми можемо більш рішучіше підштовхувати до реалізації економічної реформи і підтримувати її реальними фінансовими зобов’язаннями. Ми можемо розглядати це як дуже довгостроковий проект, як в суботу запропонувала Меркель, побудови Берлінського муру навколо Донецька у вигляді демілітаризованої зони і розглядати решту території України, як Західну Німеччину.

•  Ми повинні визнати, що реальна небезпека Росії по відношенню до Європи, це не тільки джерело насильства, а й джерело політичної та економічної корупції. Ми повинні ввести набагато жорсткіші, глибші санкції. Ми можемо відрізати Росію від міжнародної платіжної системи. Ми маємо застосовувати свої власні закони і перестати закривати очі на відмиванням грошей Росією, яке здебільшого відбувається в європейських столицях. Лондонське сіті і гноми Цюріха можуть постраждати через втрату російських клієнтів. Але така ціна буде набагато нижчою, ніж потенційні витрати у випадку, якщо нічого не робити», — наголосила Епплбаум.

Інакше, вважає вона, на світ чекає наступна альтернатива. «Україна зазнає краху, Путін осміліє, як це було після його вторгнення в Грузію в 2008 році. Він починає планувати наступний «заморожений конфлікт». Якщо він зробить це в країні-члені НАТО, можливо, Литві або Естонії, то наступить набагато ширший, і навіть більш небезпечний європейський конфлікт. Ми не хочемо нової холодної війни, — але навіть це було краще, ніж нова світова війна. І якщо ми не придумаємо серйозної стратегії, щоб цьому запобігти, саме це ми й отримаємо», — завершує вона.