Сімейна справа

Схоже, що в Аргентині президентство стає сімейною справою. 28 жовтня на президентських виборах естафету в свого чоловіка Нестора Кіршнера перейняла його дружина Крістіна, сенатор провінції Буенос-Айрес, яка була в числі 14 кандидатів на пост глави держави. Після підрахунку 44% виборчих бюлетенів Крістіна Кіршнер упевнено лідирує з 43% голосів. На другому місці — Еліса Карріо, що представляє лівоцентристську «Громадянську коаліцію». За неї проголосували 22 % виборців. На третьому місці екс-міністр економіки Роберто Лаванья, що набрав 19% голосів виборців. Однак Еліса Карріо та Роберто Лаванья офіційно визнали свою поразку.

Зі свого боку Крістіна Кіршнер на своїй першій прес-конференції журналістам, що зібралися в готелі «Інтерконтиненталь», де знаходиться її виборчий штаб, уже заявила про переконливу перемогу. Дійсно, згідно з аргентинським законодавством, для перемоги в першому турі треба або набрати 45% голосів, або, якщо відрив від інших кандидатів сягне 10%, буде достатньо 40% голосів. Кіршнер отримала більше 40 відсотків, тож відрив від суперників складає понад 10 відсотків. Таким чином, вона стає першою жінкою на посту президента Аргентини.

Виступаючи перед співвітчизниками, вона сказала, що перемога на виборах накладає велику відповідальність. «Результати голосування ми не розглядаємо як даний народом привілей, а навпаки — як довіру народу, яку ми маємо виправдати», — заявила Кіршнер. Вона звернулася із закликом до всіх політичних сил брати участь у проекті оновлення країни. «Я закликаю всі політичні сили об’єднатися в боротьбі з бідністю, безробіттям, відкинувши вбік кривди та взаємні образи», — сказала Крістіна Кіршнер.

Вона нагадала, що уряду «вдалося реформувати країну, успішно боротися з бідністю і безробіттям — усіма трагедіями, які вразили аргентинців після економічної катастрофи 2001 року». Фактично цей період прийшовся на президентство Нестора Кіршнера, який вступив на посаду тоді, коли Аргентина оправлялася від наслідків економічного обвалу кінця 2001 року, а більше половини населення країни жило за межею бідності. За три роки президентства Кіршнера 2,5 млн. осіб отримали роботу.

Крістіна Кіршнер народилася 19 лютого 1953 року в місті Ла-Плата, розташованому в 60 кілометрах на схід від Буенос-Айреса. Зі своїм майбутнім чоловіком Крістіна познайомилася, будучи студенткою першого курсу факультету психології. Нестор Кіршнер тоді був одним з активних учасників ліворадикального революційного пероністського руху на юридичному факультеті університету Ла-Плати, де він вчився. Наречений швидко залучає її до політичної діяльності, і вона за його рекомендацією переводиться на юридичний факультет.

У ході президентської кампанії 2003 року Крістіна грала провідну роль, по суті, координуючи всю пропагандистську роботу. Впевненості у перемозі практично не було жодної. В першому турі Кіршнер набрав трохи більше 22% голосів виборців. Але перемогу Кіршнеру приніс Карлос Менем, який відмовився від участі у другому турі виборів і який до цього вже два терміни (з 1989 по 1999 роки) встиг побути президентом Аргентини.

Близькі до пари Кіршнерів розповідають, що найважливіші політичні рішення президент країни обов’язково обговорює зі своєю дружиною. Крістіна входить в коло найближчих соратників президента, серед яких керівник адміністрації президента Карлос Занніні та глава кабінету міністрів Альберто Фернандес, за участю яких приймаються державні рішення.

Кіршнер часто порівнюють з Гілларі Клінтон, яка також є сенатором, що бере участь у президентській гонці. Однак Кіршнер каже, що не хоче порівнянь «із Гілларі Клінтон чи Евітою Перон, чи з будь-ким іще». За її словами, «немає нічого кращого, ніж бути собою».

Слід зазначити, що в Латинській Америці прибуло полку жінок, які обіймають посаду президента. У січні цього року в Чилі главою держави було обрано 54-річну Мішель Бачелет. Також існує велика ймовірність того, що вперше президентом США стане сенатор штату Нью-Йорк Гілларі Клінтон, дружина Білла Клінтона, який двічі обирався на посаду глави Білого дому.