Сланцевий газ і «агенти Росії»
У чому мінуси позицій уряду і опозиції?Уряд та опозиція і досі виносять на міжнародну арену свої розходження в поглядах щодо внутрішніх питань, апелюючи до третьої сторони. Нещодавно таким «посередником» стала заступник державного секретаря США Венді Шерман. На зустрічі з нею прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що Компартія України, ВО «Свобода» і «Батьківщина» грають на руку Росії. За словами прем’єра, опозиціонери мають пояснити пані Шерман, «чиї інтереси вони захищають», виступаючи проти урядового проекту видобутку сланцевого газу в Україні. «З одного боку, язиком мелють проти Росії, а з іншого, є, по суті, агентами Росії», — відзначив Азаров.
«Це маячня з хворої голови на здорову! — відреагував представник «Свободи» Андрій МОХНИК у коментарі «Дню». — Азаров бере активну участь у здачі національних інтересів і в питанні Харківських угод та національної ідентичності, державної мови, питанні обговорення Митного союзу і оренди газотранспортної системи з боку Російської Федерації і «Газпрому». Це, власне, не «Свобода» робить. Це робить уряд Азарова, який послідовно нищить український суверенітет».
Реакція свободівця, звичайно, різка, але як не крути, їхня позиція по сланцевому газу дійсно грає на руку Росії. Остання робить усе, щоб зберегти за собою монополію в постачанні газу в Україну і завадити її планам по диверсифікації енергоносіїв. У чому причина такої позиції «Свободи»?
«Ми за те, щоби диверсифікувати джерела енергопостачання в Україні і збільшити власний видобуток газу, — продовжує Мохник. — Це прописано в нашій програмі. Але є питання, без відповіді на які не можна продовжувати цієї теми. Перше — питання екології, яке жодним чином не висвітлено. Хіба ми можемо міняти гіпотетичний видобуток сланцевого газу на можливі екологічні наслідки? Очевидно, що ні. Ні компанії, ні уряд не дають пояснень про можливі екологічні наслідки. Насправді, їх не бентежить енергетична незалежність України». За словами Мохника, є ще одна проблема у цій справі — «питання взаємних переуступків»: «Домовилися ми з Shell, а завтра вони (влада. — Ред.) переуступили «Газпрому». І що? Де наша енергетична незалежність? Третя складова — участь місцевої громади, яка абсолютно не визначилася...»
З іншого боку, є приклади Польщі, США, Канади тощо, які успішно розробляють родовища сланцевого газу, враховуючи екологічну складову. Правда, Мохник і тут апелює, мовляв, є країни, які відмовилися від сланцю: Франція, Болгарія... Так, але кожен відштовхується від власних можливостей. До того ж в Україні багато експертів схиляються до необхідності видобутку сланцевого газу.
У чому мінус уряду? Директор енергетичних програм Центру «НОМОС» Михайло ГОНЧАР вважає, що таке ставлення опозиції до сланцю лежить в іншій площині — роз’яснювальній роботі уряду. «Питання в тому, що це — несформований альянс — ситуативний збіг позицій, які мають абсолютно різну і часто протилежну мотивацію, — каже експерт про «спільність» поглядів Компартії, «Свободи» і «Батьківщини» щодо сланцю. — Але в утворенні такого «дикого» фронту є і «заслуга» уряду, який не проводив жодної роз’яснювальної кампанії». Азаров, за його словами, «робить тільки гірше, огульно називаючи всіх агентами Кремля, замість того, щоб вести роз’яснювальний діалог». «Уряд формує посильний спротив цій справі — видобутку сланцевого газу — яка безперечно відповідає національним інтересам України», — наголошує Гончар.
Справді, уряду варто більше звертати увагу на роз’яснення своєї позиції. В іншому разі в суспільстві створюється додаткове напруження і недовіра. А опозиції варто все-таки думати над тим, щоб її позиція не співпадала з інтересами сусідньої держави.
«Модернізація галузі енергетики на часі, але це потрібно робити прозоро»
Григорій НЕМИРЯ, заступник голови партії «Батьківщина», голова Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції:
— По-перше, лексика, яку вживає прем’єр-міністр Азаров, свідчить, що він сповідує культуру совка, коли полюбляють говорити про агентів Москви, агентів Вашингтону і тощо. Це культурний покажчик ментальності прем’єр-міністра, і в цих термінах вести дискусію з ним навряд чи доцільно.
Щодо змісту самого питання і відношення, зокрема, партії «Батьківщина» до видобутку сланцевого газу. Ми розглядаємо його в контексті стратегічного пріоритету реформування української економіки. Це збільшення енергоефективності і енергетичної диверсифікації. У цьому контексті зусилля розширити енергетичну корзину України за рахунок сланцевого газу — один із логічних кроків. В той час, коли кожна нова технологія — технологія фрекінгу, яку використовують для цього, є досить новою. Вона несе достатньо серйозне екологічне навантаження. Особливо це стосується гідрографічних умов — ситуації, коли цей видобуток здійснюють на територіях осілого проживання, великого індустріального навантаження. Тому, як показує досвід різних країн, початку видобутку має передувати ретельна екологічна експертиза і консультації з експертами і громадськістю — людьми, які працюють там. У різних країнах це по-різному регулюють. Але це — необхідна фаза для того, щоб розпочати такий видобуток.
Видавати наполягання опозиції (не можу говорити за всіх — лише за партію «Батьківщина») як спротив певним прогресивним реформуванням енергетичної галузі — це несправедливо. Безумовно, у нашій фракції це обговорювали. Наша позиція така: модернізація галузі енергетики на часі, і будь-яка нова технологія може бути застосована для цього, але це потрібно робити прозоро, із залученням експертного середовища і громадськості, також із урахуванням закордонного досвіду. Ми знаємо, що в інших країнах Європи цей видобуток дозволено і здійснюють. А в деяких (якщо не помиляюся — в Німеччині) від нього відмовилися. У США це достатньо поширено і відбувається рекордними темпами.
Тож перш ніж робити подібні заяви, прем’єр-міністру Азарову бажано було б детальніше ознайомитися з конкретикою, яка надходить від опозиційних партій. А ми не побачили сьогодні такого бажання. Та якщо воно буде, ми готові пояснити нашу позицію пану Азарову.