Супутник «Океан-О» потрапив у російсько-казахські «ножиці»
Запуск із космодрому Байконур українсько-російського супутника «Океан-О» на борту ракетоносія «Зеніт» відкладається на невизначений час. Про це в розмові з кореспондентом «Дня» повідомив голова прес-служби дніпропетровського КБ «Південне» Юрій Алексєєнко. «Виведення на навколоземну орбіту, — сказав він, — було заплановане на 8.37 ранку 8 липня. Однак Казахстан, після аварії російського ракетоносія «Протон», запровадив мораторій на пуски. Зараз, наскільки відомо, між казахською та російською сторонами йдуть переговори про оплату експлуатації космодрому Байконур і компенсацію збитків. А нам залишається лише чекати, хоча на відміну від «Протона» ракетоносій «Зеніт» є абсолютно екологічно чистим. До того ж наша ракета над територією Казахстану пролетить лише двісті кілометрів, а перший рівень «відстрілюється» над безлюдними Каракумами в Туркменії». Проте, зазначив голова прес-служби КБ «Південне», на орбіті на станції «Мир» російські космонавти чекають на транспортний корабель із водою, тому я не думаю, що відстрочка триватиме довго, а слідом за російським «Прогресом» стартує й наш «Зеніт». Поки ж ми «потрапили в ножиці».
За словами Юрія Алексєєнка, важкий супутник «Океан-О» (його вага 6,3 тонни), було замовлено ще за часів Радянського Союзу. Його конструкторська документація розроблялася в КБ «Південне» в 70-і (!) роки, а виготовлявся він на «Південмаші». Наукова апаратура постачалася як з українських, так і з російських підприємств. Її можливості дозволяють знімати з 680-кілометрової висоти об'єкти розміром від 50 метрів до 2,5 км і заміряти температуру поверхні землі та води в діапазоні 2,7-330 за Кельвіном. Дані з супутника можна використати в сільському господарстві, гідрометеорології, під час пошуку корисних копалин, вивченні океану й ресурсів, для підтримання безпеки судноплавства та в інших цілях.
Фінансування проекту, повідомив Юрій Алексєєнко, здійснювалося з рівною участю України та Росії, а тому, відповідно до домовленості, інформацією із супутника «Океан-О» обидві сторони користуватимуться також на паритетних засадах.
ДО РЕЧІ
Учора директор Національного аерокосмічного агентства Казахстану Мейрбек Молдабеков заявив, що в наступні декілька днів з космодрому Байконур таки не стартує українсько-російський супутник «Океан-0», повідомив Інтерфакс-Казахстан. Схоже, що телеграма прем'єр-міністра України Валерія Пустовойтенка на ім'я прем'єра Казахстану про недоцільність пов'язувати аварію ракети-носія «Протон» із запуском «Зеніта», не принесла жодних результатів. Генеральний директор російського авіаційно-космічного агентства Юрій Коптєв заявив, що затримка старту космічного вантажного корабля може призвести до передчасного й неконтрольованого падіння станції. Генеральний директор Національного космічного агентства України Олександр Негода сподівається, що, якщо напередодні вірогідність позитивного рішення про запуск становила 50% на 50%, то сьогодні оцінити її можна співвідношенням 80% на 20% на користь запуску. Українська сторона сподівається, що здоровий глузд переможе й рішення буде прийнято вже у вівторок, сказав О.Негода. О.Негода схильний убачати в тому, що відбувається, й позитивну складову — «колись ми повинні були прийти до подібної ситуації, — сказав він, — коли громадська думка настільки впливатиме на космічну сферу, що є підтвердженням відвертості в цій галузі».
