Угорщина допомагатиме Україні проводити реформи та розвивати прикордонну інфраструктуру

Наприкінці минулого тижня, 23 січня, Закарпаття відвідав міністр зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Петер Сіярто. Після зустрічі з головами Закарпатських ОДА і облради Василем Губалем та Володимиром Чубірко відбулося підписання «Заяви про наміри щодо розвитку прикордонних територій Угорщини та Закарпатської області». Підписи під документом поставили міністр П.Сіярто та голова облради В.Чубірко.

Згідно цієї угоди сторони визначатимуть проекти та беруться їх фінансувати. Наразі йдеться про надання Угорщиною сумарної фінансової допомоги для різних проектів у сумі 200 млн. форинтів (більше 700 тис.дол.). До 15 березня цього року має бути узгоджений перелік таких об’єктів для залученн інвестицій. Термін дії угоди – до 30 червня 2016 року. Угорці інвестуватимуть в проекти модернізації систем енергозбереження та опалення шкіл, соціальних, культурних і церковних закладів освіти, розвитку медичних закладів, збереження історичної та культурної спадщини Закарпаття, що має європейське значення.

- Угорщина реальними кроками допомагає нам наблизитися до європейських стандартів життя. Це вже третя угода, яку підписує Закарпатська облрада за останні три роки. Більше 100 об’єктів 14 адмінодиницях Закарпаття вдалося оновити завдяки угорським інвестиціям. Ми спільно робимо гарні справи для євроінтеграції, – каже голова облради Володимир Чубірко.

Згідно підписаної угоди, у рамках програми «Східне партнерство», УжНУ отримає 30 мільйонів форинтів на перенесення історичних та культурних колекцій, що знаходяться у резиденції єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії у наукову бібліотеку УжНУ та подальше облаштування бібліотеки.

- Частина наукової бібліотеки університету, яка має більше тисячі унікальних зразків книгодрукування, зокрема інкунабули, що побачили світ латинською мовою до 1500 року, досі розміщена у пристосованих приміщеннях резиденції єпископату - каже ректор УжНУ, професор Володимир Смоланка. - Однак тут відсутні належні умови не тільки для використання цих унікальних пам’яток історії та культури у навчальному і дослідницькому процесі, але й для зберігання. Вирішенням проблеми має стати перенесення фондів наукової бібліотеки у нове приміщення навчально-лабораторного корпусу університету, що й стане можливим завдяки угорським інвестиціям.

Дуже важливими для євроінтеграційного поступу України є пункти підписаної Заяви стосовно розвитку прикордонних територій, спрямованих на збільшення кількості та розширення пропускних можливостей КПП на кордоні. Угорщина зобов’язується збудувати нову дорогу та спільний КПП з відповідною інфраструктурою на угорській стороні між селами Велика Паладь (Україна) та Нодьгодош (Угорщина), а Закарпатська область - до кінця нинішнього року відремонтувати ділянку дороги, що веде до пункту пропуску з українського боку.

У рамках програми «Ефективні та безпечні кордони між Угорщиною та Україною» будуть проводитись роботи по розширенню міжнародного автомобільного пункту пропуску «Лужанка – Берегшурань» загальною вартістю 7.590 млн. євро, та по отриманні гарантій українського уряду, розбудові об’їзної дороги навколо м. Берегово. Для налагодження транспортного сталого сполучення між селами Бадалово (Україна) та Сатмарчеке (Угорщина) угорська сторона пропонує збудувати новий міст замість попередньо запланованого паромного сполучення із залученням джерел фінансування за рахунок програм Європейського Союзу. Триватимуть  консультації по запровадженню регулярного залізничного руху між Мукачевом та Будапештом по вже діючим вузьким коліям, та автобусного сполучення за маршрутами Берегово –  Ніредьгаза і Ужгород – Ніредьгаза. Буде продовжено співпрацю і в справі протипаводкового захисту територій по обидва боки Тиси.

Перед від’їздом до Берегова, де П. Сіярто також мав кілька зустрічей, він поспілкувався з журналістами. У своєму спічі міністр наголосив, що Угорщина зацікавлена мати на східних кордонах сильного сусіда і буде робити все, що у її силах, задля зміцнення стосунків з Україною. -  Ми знаємо, що нині Україна знаходиться в дуже складній ситуації через те, що на її східних територіях ведеться збройний конфлікт. Для досягнення в Україні миру ми на всіх міжнародних зустрічах закликаємо дотримуватися виконання Мінських домовленостей, оскільки у цьому конфлікті переможців не може бути. Задля зміцнення енергетичної незалежності вашої країни ми відновили з 1 січня подачу в Україну «реверсного» газу обсягом 2.5 млн. куб. м. щодня.

- Однак існують й делікатні питання наших взаємин, які ми повинні регулярно обговорювати, – зазначив  міністр. – Для нас дуже важливо, аби з прийняттям нового мовного законодавства в Україні для громадян угорської національності не погіршилася ситуація. Стосовно призову на військову службу, ми сподіваємося, що кількість мобілізованих до української армії закарпатських угорців не перевищить пропорцію угорського населення. Сьогодні угорська спільнота на Закарпатті проживає у гармонії з українською спільнотою краю і немає жодного питання, котре б вона, при потребі, не могли обговорити з представниками влади – наголосив шеф угорської дипломатії.

Від прямої відповіді на запитання «Дня», чи зберегла нинішня політична еліта Угорщини генетичну пам'ять про «гуманітарні конвої», які приходили на їхню землю у часи національно-визвольних змагань у 1849 та 1956 роках під командуванням генерала російської армії Паскевича та радянського маршала Конєва, і в яких стратегічних напрямках можлива співпраця між нашими країнами з тим, аби такі «гумконвої» більше ніколи не могли дістатися території Угорщини, П.Сіярто ухилився. Він лише повторив мовлені ним на початку прес-конференції слова про те, що Угорщина завжди однозначно підтримувала територіальну цілісність та суверенітет України і готова сприяти проведенню структурних реформам, які забезпечать їй стабільність і розвиток…

За час спілкування з вуст шефа угорської дипломатії жодного разу і в жодному сенсі не прозвучало слів «Росія», «агресія», «тероризм». Наголос робився виключно на необхідності виконання «усіма сторонами мінських домовленостей», які проросійські бойовики, підживлювані регулярними «гумконвоями» з Росії, де-факто ігнорують їх з першого дня підписання, а 24 січня масованим обстрілом житлових кварталів Маріуполя, вщент зруйнували їхній сенс. Не почули ми й слів підтримки українського спротиву агресору-окупанту та засудження численних фактів тероризму і злочинів проти людяності. Не виключено, що така стриманість міністра П.Сіярто пояснюється очікуванням візиту до Будапешта сьогоднішнього головного ініціатора збройних конфліктів та терористичних операцій у Європі, якого на берегах Дунаю чекають уже в перших числах лютого.