Україна – в епіцентрі давоських дискусій. На жаль

Сьогодні в швейцарському місті Давос відкрився Світовий економічний форум (ВЕФ). Організатори запропонували політичним та бізнесовим лідерам світу обговорити десять глобальних викликів сьогодення. Серед них зокрема — війна на сході України.

На анонсній прес-конференції в Женеві голова Всесвітнього економічного форуму Клаус Шваб сказав: за останній час у світі відбулися великі зміни, тому головною темою форуму цього року стане «Новий глобальний контекст». За його словами, ситуація в світі залишається складною і нестабільною на стільки, що може навіть зруйнувати інтеграцію глобальної економіки, сформовану в 1989 році. Тому, наголошує він, країни сьогодні повинні здійснити ряд важливих перетворень у політичній, економічній, суспільній та технічній сферах. «У 2015 році перед нами стоїть два шляхи: один — розпад, ненависть і фундаменталізм, інший — солідарність і співпраця», — говорить Шваб.

Як виглядає в порядку денному цьогорічного ВЕФ Україна та чим він може бути для нас корисним? Про це «День» запитав у експертів, які є постійними учасниками цієї події.

КОМЕНТАРI

Павло ШЕРЕМЕТА, економіст, екс-міністр економічного розвитку та торгівлі України:

— Цього року я втретє братимуть участь у Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Думаю, що цей рік буде особливим.

Світ справді змінився. Директор Форуму Клаус Шваб абсолютно правий у цьому. І, на жаль, та й на щастя, Україна — в епіцентрі цих змін. Світ зіткнувся з ситуацією, яка була не мислима з часів війни 1939 — 1945 років. Зараз незрозуміло, які міжнародні договори діють, які не діють. Анексії територій в Європі не було з часів Другої світової війни. Тому зараз постала необхідність чітко відповісти на запитання, яка повинна бути реакція світу, в тому числі бізнес-спільноти, на ситуацію, що склалась. Я абсолютно переконаний, що це те, що буде в центрі уваги учасників Форуму. Власне, з цим питанням, як мені відомо, пов’язана й участь у Давосі Президента України.

Щодо інших глобальних дискусій цьогорічного Форуму, то я б зупинився на двох, які, на мою думку, є актуальними для України також.

Перша — економічна криза. Світ ще не оговтався після колапсу 2008—2009 років. Деякі країни, я маю на увазі США та Великобританію, справляються з цим успішніше, ніж усі інші, зокрема Євросоюз. І Україні потрібно це враховувати, вибудовуючи свою зовнішньоекономічну політику. Адже якщо ми переорієнтовуємося на європейський ринок, то відсутність зростання на ньому є причиною для тривоги. Відразу зауважу для «прихильників» Митного союзу, що ситуація на цьому векторі ще гірша. Прогнози по російському ринку — «мінусові». І зрештою вже краще «нуль» в Євросоюзі, ніж «мінус» у Росії. Але слід мати на увазі, що у світі є й інші регіони, які достатньо потужно зростають. Це, як я говорив, США (приріст 4 — 5%) і Південно-Східна Азія (5 — 8%). Тобто українськими компаніям в контексті пошуку ринків збуту для своїх товарів та послуг слід звертати увагу на інші регіони світу, крім ЄС та РФ. А це вимагає від них зовсім іншого типу мислення — глобального.

І друга тема — соціальне розшарування населення. Ми бачимо, що економічне зростання призводить до драматичного поділу населення: багатші багатшають, а бідніші біднішають. Це є причиною для тривоги. Лідери провідних країн світу сьогодні досить серйозно ставляться до цієї проблеми. Для України вона є актуальною також. Хоча й у нас багатші ставали багатшими не через те, що вони робили кращий бізнес, інновації та маркетинг, а тому, що вони сиділи ближче до Державного бюджету. Тому демонополізація, боротьба з корупцією та встановлення рівних конкурентних умов для всіх — це завдання номер один для України. Але слід уже зараз розуміти, що навіть коли ми все це зробимо, це не вирішить проблеми соціального розшарування і зростаючої нерівності населення в державі. Тому нам уже зараз потрібно долучатися до того, що робить світ у вирішенні цієї проблеми. А це — розвивати освіту і підприємницьку ініціативу в країні.

Анна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації:

— У світовому порядку денному цього року з’явився новий серйозний виклик. Це — війна на європейському континенті. Цей виклик, зокрема, має дуже серйозний вплив на бізнес. Тому обійти тему російської агресії на території України на Всесвітньому економічному форумі в Давосі було б неможливо.

По факту Давос — це зустріч у клубному форматі провідних бізнес- та політичних лідерів світу. Ці люди приймають багато доленосних для розвитку нашої планети рішень. Вони дуже впливові, кожен — у своїй сфері. І щоб отримати зиск від спілкування з ними в Давосі, потрібно розуміти, що вам від них потрібно. Я б наголосила на цьому моменті для учасників, які представлятимуть нашу країну. Потрібно їхати зі списком конкретних національних інтересів, які необхідно захищати і лобіювати. Якщо ж не мати свого порядку денного, то розраховувати на якісь «бонуси» не варто.

Крім того, від активності наших політиків та державних чиновників, а наскільки мені відомо, вони планують бути в Давосі, залежить якість дискусії довкола українського питання. Вони мають унікальну можливість вплинути на уявлення світової бізнес-спільноти про Україну та її стан сьогодні.

Тому я вважаю, що представникам української влади обов’язково треба їхати на цьогорічний Давос. І бути там мегаактивними. Багато говорити, але ще більше слухати. Їм важливо почути «прямою мовою», як світова бізнес-спільнота реагує на їхнє керування в Україні та яких кроків очікує. І було б ідеально, якби після повернення наші політики та державні діячі конкретними діями підтвердили те, що вони почули, і дослухалися до побажань цивілізованого світу.

А от українському бізнесу, на жаль, на цьогорічному форумі в Давосі, практично, робити нічого. З точки зору залучення інвестицій чи укладення якихось вигідних контрактів цей Форум для нас цього року не є продуктивним. Причина — відсутність в Україні конкурентних дій влади, які б засвідчували, що декларації реформ є не порожніми словами. Інакше кажучи, потрібно не лише говорити, що ми боремося/боротимемося з корупцією, а й робити це.

ДО ТЕМИ!

У п’ятницю, 23 січня, відбудеться традиційний «Український сніданок», організований Фондом Віктора Пінчука.

Тема — очікування влади, суспільства та міжнародних партнерів України у боротьбі з масштабними викликами.

Спікери — 11-й голова Європейської комісії Жозе Мануель Баррозу; екс-міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт; засновник Open Society Foundations Джордж Сорос; міністри  Айварас Абромавічус та Наталія Яресько; заступник глави Адміністрації Президента Дмитро Шимків, голова НБУ Валерія Гонтарева,  народний депутат Сергій Лещенко.

Модератори — міжнародний оглядач The New York Times Томас Фрідман і народний депутат України Мустафа Найєм.

Захід проходитиме в форматі off the record.