«Українські лідери» vs «пропутінський Трамп»

Світові ЗМІ продовжують розкручувати тему залучення України в американську виборчу кампанію, що є безпрецедентним. «День» уже писав про це у матеріалі «Український слід» в американських виборах»  від 22 серпня. Зокрема, там йшлося про те, що в опублікованій українською владою «чорній бухгалтерії» Партії регіонів 22 рази згадується прізвище глави виборчої кампанії республіканського кандидата Дональда Трампа Пола Манафорта, якому протягом 2007—2012 рр. було виплачено $12,7 млн. І в результаті цього скандалу Трамп звільнив Манафорта.

Інший скандал стосувався кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон, яка під час перебування на посаді держсекретаря використовувала свій вплив для наповнення фонду Клінтонів. У статті під назвою «Зв’язки сімейного фонду затьмарюють президентську кампанію Гілларі Клінтон» йшлося, що український олігарх Віктор Пінчук, зять колишнього президента України Леоніда Кучми, уряд якого піддавали широкій критиці через корупцію і обмеження свободи слова, направив у фонд Клінтонів від 10 до $25 млн.

Днями до обговорення теми «українського сліду» в американських виборах підключилась британська Financial Times. «Перспектива того, що Трамп, який вихваляє заклятого ворога України Володимира Путіна, стане лідером її головного союзника, спонукала не тільки Лещенко, а й більш широке коло політичних лідерів у Києві зробити те, чого вони ніколи не пробували раніше: втрутитися, нехай і опосередковано, у вибори в США», йдеться у статті під назвою «Українські лідери ведуть кампанію проти пропутінського Трампа».

ФОТО РЕЙТЕР

Втім, викликає здивування, чому впливове британське видання назвало лише одного народного депутата з фракції «БПП», залученого до безпрецедентної спроби послабити Трампа у статті з такою гучною назвою. Financial Times пише: «Пан Лещенко та інші політичні діячі в Києві говорять, що вони будуть продовжувати робити все, щоб не дати кандидату, який нещодавно закликав визнати приналежність Криму Росії, досягти вершини американської політичної влади». І тут виникає питання, як цього збираються досягти «українські лідери», на яких посилається видання, і чи взагалі може Україна вплинути на результати виборів у США.

«КИЄВУ МОЖЕ ДАВАТИСЬ, ЩО УКРАЇНА ВІДІГРАЄ ВЕЛИКУ РОЛЬ В АМЕРИКАНСЬКІЙ КАМПАНІЇ»

Лінкольн МIТЧЕЛЛ, американський політолог, автор книги The Democracy Promotion Paradox, Вашингтон: 

— Києву може здаватись, що Україна відіграє велику роль в американській кампанії, але це не виглядає так само із боку США. Трикутник Путін—Манафорт—Трамп є проблемою, яка дещо приглушалась після того, як Манафорт покинув кампанію. З другого боку, Україна може побічно відігравати роль, якщо американці з українським походженням, які, як правило, голосували за республіканців, можливо, більше не захочуть підтримати Трампа через його погляди на Україну і Росію. Ці виборці можуть ускладнити шанси Трампа в таких важливих штатах, як Огайо, Мічиган або Пенсільванія.

І зрештою ця проблема буде й надалі завдавати Трампу шкоди. Багато зовнішньополітичних яструбів, які прагнуть сильної Америки, відштовхують погляди Трампа щодо Путіна.

«МИ ОЧІКУЄМО, ЩО МАЙБУТНЄ КЕРІВНИЦТВО США БУДЕ ВІДПОВІДАЛЬНИМ»

Олександр МОЦИК, екс-посол України у США, Київ:

— Мені важко сказати, що в Україні триває кампанія проти пропутінського Трампа. Але таке питання справді існує, і воно дуже турбує українських політиків. Особливо після заяв республіканського кандидата, у яких під сумнів ставиться статус Криму як суверенної території України. Це лякає українських політиків. Цілком зрозуміло, що ніхто в Україні із серйозних політиків не може сприйняти проросійські заяви Трампа як майбутню політику щодо України. Ми потребуємо постійної підтримки США, перш за все, у протистоянні агресії, а також у тому, щоб у майбутньому Україна могла відновити свою територіальну цілісність. Питання сьогоднішньої агресії проти України — це не тільки українське, а й загальноєвропейське питання, і стосується воно глобальної безпеки. Не може бути у ХХІ столітті так, щоб одна країна, яка ігнорує міжнародне право, могла безкарно відібрати шматок території іншої країни, розв’язати війну, в результаті якої загинуло більше десяти тисяч українців.

Тому ми стоїмо за той міжнародний мир і міжнародну безпеку, яка базується на прийнятих міжнародним співтовариством документах, на статуті ООН, Гельсінському заключному Акті, у розробці яких активну участь брала Москва. Ми очікуємо, що майбутнє керівництво США буде відповідальним щодо глобальної ситуації і зокрема щодо абсолютно беззаконної протиправної поведінки Росії проти нас і її агресії.

Що стосується того, чи зможе Україна вплинути на результат виборів. Це питання вирішать самі американці. Я завжди говорив, що Америка спирається на вікові традиції демократії, зокрема і у виборчих справах. Тому будемо виходити з того, що там буде обрано кандидата, який відповідально ставитиметься до ситуації, що склалась в Україні, і продовжуватиме підтримувати Україну у нашому правому, справедливому ділі відбиття агресії і відновлення територіальної цілісності України.

«УКРАЇНА СТАЛА ЧИННИКОМ У КАМПАНІЇ ЧАСТКОВО ЧЕРЕЗ ТРИВОЖНІ КОМЕНТАРІ ТРАМПА ЩОДО РОСІЇ»

Джон ГЕРБСТ, голова Євразійського центру ім. Діну Патричіу Атлантичної Ради, екс-посол США в Україні, Вашингтон:

— Як і більшість американських виборів, нинішні перегони будуть залежати значною мірою від внутрішніх проблем. Але через низку причин закордонні справи будуть відігравати більшу роль, ніж зазвичай. По-перше, за останні 15 років американська зовнішня політика зазнала невдачі в Іраку, Афганістані та Лівії, але зовнішньополітична еліта в обох політичних партіях, як і раніше, готова розглянути подібні ризиковані інтервенції. І більшість американців скептично ставиться до цього. Перспективи Гілларі Клінтон багато залежать від такої діяльності. Одна з причин, чому Дональд Трамп виграв номінацію як кандидат Республіканської партії, полягає в тому, що він зрозумів, що нам потрібно менше втручатися в нерозв’язні ситуації. Це дає Трампу перевагу над Клінтон, що він ефективно й використовує. Але водночас Трамп проявив себе безвідповідально при обговоренні питання НАТО і Росії. Це, в свою чергу, хороша палиця, якою Клінтон може завдавати ударів Трампу.

Україна стала чинником у кампанії частково через тривожні коментарі Трампа щодо Росії, а також через  найм Трампом Пола Манафорта, який був близьким радником Віктора Януковича. Зрозуміло, що для Путіна Трамп — це вибір стати наступним президентом США. Є очевидним і те, що лідери України та східноєвропейських країн НАТО розглядають Трампа як загрозу своїй безпеці. Цілком можливо, що американці, вихідці з країн Східної Європи можуть у масовому порядку голосувати за Клінтон через нерозсудливі заяви  Трампа щодо НАТО, Росії та України.