Уряд Молдови — у відставці

Президент Молдови Ніколає Тімофті прийняв заяву про відставку від прем’єр-міністра Влада Філата. Відставка уряду викликана розвалом коаліції Альянсу «За європейську інтеграцію» (АЄІ) у складі трьох правоцентристських партій. Розпадом коаліції скористалися комуністи й внесли до парламенту постанову про вотум недовіри. За нього проголосували 54 депутати за необхідної кількості 51.

Із самого початку коаліція АЄІ була сконструйована на основі протистояння Партії комуністів Республіки Молдови (ПКРМ). При цьому протиріччя між коаліциантами наростали з кожним днем і прорвалися голосуванням щодо вотуму недовіри.

За конституцією президент через три дні після заяви прем’єра про відставку має розпочати консультації з парламентськими фракціями щодо кандидатури на посаду прем’єра. Проте ні в Конституції, ні в законі «Про уряд» не сказано, скільки часу можуть тривати ці консультації. Теоретично їх можна затягнути на невизначений термін, наприклад до осені. Лише коли президент представить парламенту свого кандидата в прем’єр-міністри, починається відлік 45 днів. Протягом цього терміну кандидат має встигнути сформувати уряд і заручитися депутатською підтримкою. Після закінчення цього терміну, якщо коаліція не утворена й уряд не сформований, президент має оголосити дострокові вибори. У цей період уряд, що пішов у відставку, продовжує здійснювати обмежені адміністративні функції.

Власне, варіантів усього два. По-перше, провести переговори й знову сформувати коаліцію. По-друге, піти на дострокові вибори й спробувати сформувати коаліцію вже в новому парламенті.

На першому варіанті наполягають європейські партнери Молдови, передусім Бухарест. Президент Румунії Траян Бесеску відзначив загрозу для європейської інтеграції країни-сусідки. «Щиросердо сподіваюся, що Альянс «За європейську інтеграцію» стоятиме на ногах, оскільки важливо, щоб у Вільнюсі, на зустрічі Східного партнерства, Молдова залишалася здоровою й змогла б парафувати угоду про вільний обмін з Європейським Союзом». Не залишилися осторонь і європейські організації. До Кишинева останнім часом приїжджали високопоставлені чиновники ЄС, міністри закордонних справ низки країн Євросоюзу, які радили альянсу відновитися й не допустити дострокових виборів.

Схоже, що ці вмовляння не були дієвими. До того ж комуністи взагалі не хочуть розмовляти з «незаконним», на їхню думку, президентом.

Вважається, що другий варіант найбільше влаштовує комуністів. На тлі складного економічного становища країни, низки корупційних скандалів, розслідувань дій чиновників і відповідного зростання невдоволення лівий популізм, в якому молдавські комуністи досягли успіху, має дати додаткові голоси. Саме тому комуністи так рвуться до нової виборчої кампанії. Їм ніколи чекати 2015 року й чергових виборів. Але тут також можливі варіанти. Невдоволення виборців аж ніяк не означає, що всі вони підтримуватимуть комуністів. На минулих виборах було приблизно так само, але для червоних вони закінчилися втратою 5% голосів.

В основу майбутньої кампанії комуністи хочуть покласти протиставлення європейському курсу проросійського, Митний союз проти Європейського. До Європи не пішли, а з Росією посварилися. Відповідно, будуть реанімовані страшилки поглинання Молдови Румунією, в чому, поза сумнівом, звинувачуватимуть правоцентристів. Сюди ж відноситься і чергова порція звинувачень у небажанні врегулювати придністровський конфлікт.

На думку молдавських експертів, ситуація не настільки однозначна. Хоча деякі з них віддають перевагу комуністам, проте шанси, наприклад Ліберально-демократичної партії прем’єра Влада Філата, збільшити своє представництво в парламенті є, й не такі вже й маленькі. На останньому перед відставкою засіданні уряду його глава попередив: «Нехай ті, хто хоче пити шампанське й чути гучні фанфари, не вважають себе переможцями. Якщо хтось почав пити шампанське, рекомендую не квапитися».

У прем’єра та його партії в руках є певні козирі. Нехай і з обмеженими повноваженнями, але саме він продовжує очолювати кабінет, і влада в його руках. Другою козирною картою є боротьба з корупцією. Поза сумнівом, Філат і його партія наполягатимуть на тому, що вони почали боротьбу з цим злом, але їм не дали довести її до логічного кінця. І третьою картою буде європейський курс. З таким самим оформленням. Ми хотіли й багато чого зробили, але в листопаді у Вільнюсі нічого підписати не зможемо, оскільки завадили комуністи й ті, хто вступив з ними в ситуаційний союз. За час після попередніх, до речі теж дострокових, виборів кількість тих, хто підтримує проєвропейський курс, збільшилася, тож ліберальним демократам є на кого розраховувати.

Усі ці розклади чудово відомі молдавським політикам, і в більшості своїй вони на вибори аж ніяк не квапляться. Не хочуть дострокових виборів Партія соціалістів і «Відродження». Для них вельми актуальною є загроза не подолати 4% бар’єр і залишитися поза парламентом. Певним виходом було б формування коаліції під кандидатуру прем’єра з другого ешелону.

У газеті «Молдавские ведомости» політичний аналітик Роман Міхаєш перерахував якості такого кандидата. «Головою уряду має бути людина з доброю репутацією, професійний юрист, економіст або дипломат. У нього мають бути хороші зв’язки зі стратегічними партнерами нашої країни — Євросоюзом і США. І бажано, щоб ця людина була безпартійна». Відповідними кандидатурами експерт вважає главу Національного банку Доріна Драгуцана і посла в США Ігоря Мунтяна. В обох хороший імідж за кордоном, вони відомі як технократи, але без чіткого політичного забарвлення.

Експерт з конституційного права Корнеліу Гурін вважає однією з найважливіших рис майбутнього глави уряду кристальну чесність. Але таку людину, яка б влаштувала всі політичні сили в Молдові, знайти складно. Та й навряд чи вона, на думку експерта, полізе в молдавську політику.

Хоч би чим закінчилися події, чи то формуванням нової коаліції, чи то достроковими виборами, Молдова серйозно загальмує просування в європейському напрямку. І навіть повернення комуністів у зовнішній політиці мало що змінить. Додасться проросійської риторики й ухилів у бік МС, але не більше того. Здебільшого комуністи зосередяться на внутрішній політиці. Те саме стосується й відносин з Україною. Багато розмов, але мало справ. І наші проблеми з Кишиневом не просунуться у розв’язанні. Молдавським політикам буде не до того. Як, утім, і українським.

У стані турбулентності Молдова перебуватиме до наступних виборів. Цілком можливо, що знову дострокових...