Виклик соратника Саакашвілі

Висунення Левана Гачечіладзе кандидатом на посаду президента Грузії здивувало багатьох. Експерти пророкували на цю роль більш випробуваного і досвідченого політика. Але об’єднана опозиція поставила на 43-річного депутата, який сьогодні вважається основним конкурентом Михаїла Саакашвілі. Сам Гачечіладзе впевнений в успіху, хоча визнає, що перемога йому дістанеться нелегко.

— Пане Гачечіладзе, коли у вас виникла думка про висунення своєї кандидатури?

— Спочатку опозиція взагалі не думала про кандидата на посаду Президента. Ми разом із народом проводили мирну акцію перед парламентом. Протестували проти беззаконня, узурпації влади. Вимагали проведення парламентських виборів у терміни, визначені конституцією країни — навесні 2008 року. За нашим твердим переконанням опозиція легко змогла б виграти ці вибори, оскільки рейтинг правлячої партії в Грузії катастрофічно низький. Що з цього вийшло, всім відомо: спецназ, палиці, сльозогінний газ, гумові кулі.

— Кажуть, що ви були активним організатором акції і навіть постраждали в сутичці з поліцейськими.

— Акцію протесту організувала вся опозиція за підтримки народу. Стосовно мене, то я дійсно постраждав, причому в різних місцях міста. Отруївся газом, отримав середній ступінь струсу.

— Думка про висунення свого кандидата в опозиції виникла після розгону мітингу?

— Так. А точніше після того, як Саакашвілі оголосив про дострокові президентські вибори. Він кинув нам виклик, і ми не мали б рації не прийнявши його.

— Якщо ви переможете у виборах, то потім покинете президентське крісло?

— Звичайно, це моя обіцянка народові. Адже майбутні вибори будуть референдумом не так про довіру особисто мені, а про ідею скасування інституту президентства. Програма опозиції саме на цьому й ґрунтується. Ми за парламентську республіку, можливо за умов конституційної монархії. Грузії не потрібні нові вожді. Їхнiй час минув.

— А коли ви плануєте піти у відставку, якщо більшість виборців проголосують за вас?

— Скоріше за все це станеться після парламентських виборів, які відбудуться навесні або восени 2008 року. Ухвалу про дату їхнього проведення народ виразить на плебісциті, який відбудеться паралельно з президентськими виборами.

— Багато які політичні та громадські діячі підтримали ідею конституційної монархії. Як ви це собі уявляєте?

— Принцип, напевно, буде приблизно тим же, що й у багатьох країнах Європи — «Цар царює, але не править». Проте якщо я скажу, що цей інститут з’явиться в Грузії в найближчому майбутньому, не матиму рації. Конституційна монархія — довгострокова перспектива. Можливо для прийняття остаточної ухвали доведеться провести всенародний референдум. Потрібно буде знайти малолітнього нащадка династії грузинських царів — Багратіоні, i виховати його належним чином. У будь-якому випадку, це станеться не сьогодні й навіть не завтра.

— Вам здається реальною поразка Саакашвілі на виборах?

— Цілком. Ми спроможні переграти його. Хоча повинен визнати, це буде нелегко. Може знадобитися проведення другого туру. Для нас ситуацію ускладнюють ті заборонені прийоми, які використовує влада. Обмеження свободи ЗМІ, недосконалий виборчий кодекс — все це грає на руку Саакашвілі. Але нас підтримує народ. Це з лихвою перекриє всі хитрування влади.

— Влада звинуватила вас у змові з олігархом Бадрі Патаркацишвілі. Мовляв ви в останній момент плануєте зняти свою кандидатуру на користь бізнесмена. Натомість він погасить вашу заборгованість перед банком.

— Брехня все це. А що ще владі залишається робити?

— А які у вас стосунки з Патаркацишвілі?

— Звичайні, нормальні стосунки. Ми не друзі, але нас об’єднує спільна мета: відправити нинішнього президента Грузії та всю його команду у відставку.

— Ви особисто знайомі з Михаїлом Саакашвілі.

— Я з ним добре знайомий. Скажу більше: декілька років тому я був керівником його передвиборного штабу, коли він балотувався до парламенту Грузії. Тоді я був про Саакашвілі іншої думки. Він здавався енергійним, чесним, правдивим. Але Саакашвілі не виправдав очікувань. Він ошукав власний народ, не дотримавшись жодної обіцянки. І нові робочі місця, і економічний добробут, і повернення втрачених територій — виявилися передвиборним блефом.

— Як у разі перемоги опозиція збирається вирішувати, наприклад, проблеми Абхазії та Південної Осетії?

— Зараз про це рано говорити. Потрібно перебувати при владі, усвідомлювати ті важелі та можливості, які має в своєму розпорядженні країна. Лише тоді можна говорити про конкретні шляхи вирішення проблем.

— А якою буде зовнішня політика Грузії?

— Детальної розкладки не намалюю. Але загалом нашим пріоритетним напрямком є інтеграція до Північноатлантичного блоку та європейських структур. Необхідно врегулювати відносини з Росією, але не за рахунок відносин із Заходом.