Юрiй КОЧУБЕЙ: Слід скористатися шансом

Чи зможе новий президент Франції Ніколя Саркозі вдихнути життя в ЄС, щоб це співтовариство стало життєздатним після двох провальних референдумів по Конституції? Як ще може відбитися на перспективах членства нашої країни в Євросоюзі твердження Саркозі про те, що мають бути встановлені кордони Євросоюзу, а також його категоричність щодо того, що Туреччина не може бути членом ЄС? Про це в інтерв’ю «Дню» — колишнього посла України у Франції Юрія КОЧУБЕЯ.

— Президент Франції — це не абсолютний монарх. Він вирішує всі питання разом з усім політикумом, хоча, звісно, в галузі зовнішньої політики президент є першою людиною, яка практично вирішує багато питань. Але політичне життя більш складне, ніж деякі побажання, якісь інтереси. Я думаю, що, звичайно, він буде старатися, щоб ЄС став на ноги після того, як він отримав удар у результаті невдалого голосування по Конституції в Франції. Саркозі серйозно налаштований на те, щоб Євросоюз існував. Але в якому вигляді, це — зовсім інше питання. Тому що Франція є велика сила, яка виступає за те, що Європа має бути Європою батьківщин, а не просто конгломератом. Це дуже важлива концепція, яка відходить від того, що готували розробники Конституції ЄС. Якщо Саркозі зібрав голоси ультраправих, то, зрозуміло, що він змушений буде врахувати їх точку зору щодо цього питання.

— Що може означати для України твердження Саркозі про те, що мають бути встановлені кордони Євросоюзу, а також його категоричність щодо того, що Туреччина не може бути членом ЄС? Як це може відбитися на перспективах членства нашої країни в Євросоюзі?

— Я думаю, що так чи інакше кордони між ЄС та іншими країнами існують. Хоча б у вигляді Шенгенської угоди, яка регулює всі питання щодо перетину кордону між ЄС та іншими країнами. Тому я думаю, що це просто фраза, яка нічого нового не відкриває. Що стосується вступу Туреччини, то життя не стоїть на одному місці. Те, що було сьогодні непідходящим, завтра може стати цілком прийнятним.

Я не думаю, що прихід до влади Саркозі буде мати вплив на просування України до Європейського Союзу. Тому що існують об’єктивні закономірності у зовнішній політиці. Звісно, політика Франції стане більш прагматичною. На мій погляд, Франція як країна, яка хоче бути лідером у Європі, повинна враховувати Україну і підтримувати її як доброго союзника в усіх цих справах. Тому що є багато питань, у яких Франція могла б мати підтримку України — як серйозної країни за масштабами Європи. Я думаю, що Саркозі більше розуміється на тому, що відбувається в країнах Східної Європи, включаючи Україну і Білорусь, які потерпають від імперського тиску Росії. На мою думку, в нього більший багаж знань щодо ситуації в нашому регіоні. Думаю, що він буде вести прагматичну політику в інтересах, звичайно, французької держави, але враховувати фактор України.

Що стосується вступу України в ЄС, то тут ми повинні бути активними і робити все, щоб бути цікавими і необхідними для Європи. Тоді вона сама нас запросить до Європейського Союзу. Відомо, що питання про вступ вирішують кілька країн в Європі, зокрема Франція, Німеччина, Великобританія та Італія. Саме з цими країнами треба працювати. Звісно, ми повинні мати у Франції своє лоббі і підтримку у французькому політикумі. Серед французького населення така підтримка є, чого не можна сказати про політикум. Крім того, хотів би зазначити, що Україна правильно робить, що лідери держави і опозиції відвідують Францію. Але треба, щоб ці акції мали наступні кроки. Якби Франція побачила з нашого боку якусь активність, то вона б відповіла.

— Як ви можете розтлумачити слова в інтерв’ю одному із американських видань, що «Росія його трохи нервує»?

— Що стосується Росії, тут питання складніше. Тому що французам хотілось би, щоб Росія вела себе так, як вони уявляють — була нормальною європейською країною і тоді вони б її дуже любили. Але ми ж знаємо, що Росія взяла політичний курс на відновлення імперії. І в Росії все робиться для того, щоб завоювати позиції, щоб розділити Європу, внаслідок чого та опинилась би в таких умовах, що нічого не змогла б зробити. Це золота мрія радянської дипломатії — вбити клин між Європою і США. Я думаю, що Саркозі це розуміє. Тому він і сказав своє слово, що Франція буде дружити зі США.