За бортом?

Розширення Європейського Союзу затьмарене. Результати референдуму, що відбувся на Кіпрі, виявили марність зусиль з об’єднання острова. Хоча 65% турків-кіпріотів підтримали запропонований ООН план урегулювання, понад 75% греків-кіпріотів проголосували проти. Таким чином 1 травня членом Європейського Союзу стане тiльки грецький Кіпр, а жителі визнаної лише Анкарою Турецької Республіки Північного Кіпру (ТРПК) залишаться «за бортом».

Проте вкрай роздосадуване результатами референдуму керівництво ЄС вже пообіцяло максимально можливе економічне сприяння туркам-кіпріотам. Міністри закордонних справ країн- членів Євросоюзу вчора спеціально зібралися в Люксембурзі, щоб розглянути можливість пом’якшення торгових обмежень щодо ТРПК і надання її населенню фінансової допомоги. Але це, безумовно, мала втіха для турків-кіпріотів, які хотіли стати громадянами Європейського Союзу. Замість цього вони залишаються громадянами державного формування, яке не має міжнародного визнання, а ЄС отримує абсолютно непринадний кордон, що проходить територією колись єдиної держави, — «зелену лінію» з колючим дротом і мішками з піском. А це зовсім не відповідає сучасним уявленням про цінності миру й демократії.

Президент Республіки Кіпр Тассос Пападопулос, який закликав населення своєї країни голосувати проти плану ООН, заявив, що «греки-кіпріоти не відвертаються від своїх турецьких земляків». «Навпаки, ми намагатимемося знайти спосіб втілити в життя надії та сподівання обох громад», — сказав він, додавши, що переможців у цій ситуації немає. План ООН передбачав створення на острові двозональної держави (сьогодні територія ТРПК займає третину Кіпру). Вступ до Євросоюзу, здавалося, надавав Кіпру шанс — значна частина владних повноважень перейшла б до ЄС, і в грецької та турецької адміністрації було б набагато менше підстав сперечатися. Але греки-кіпріоти проголосували проти цього документа головним чином тому, що він передбачав повернення далеко не всіх грецьких біженців на окуповану турецькими військами 1974 року північ острова, і передбачав часткове збереження турецького військового контингенту в цій частині Кіпру. Попри всю складність проблем, пов’язаних із майновими правами біженців, попри те, що рани етнічного конфлікту ще даються взнаки, і греки-кiпрiоти і турки-кіпріоти здебільшого хочуть об’єднання. Рік тому було пом’якшено режим перетину «зеленої лінії», постійно відбуваються зустрічі представників громадського сектору Республіки Кіпр і ТРПК, значна частина преси як грецької, так і турецької частини острова ратує за примирення. Однак, як засвідчили результати референдуму, греки-кіпріоти не згодні на об’єднання «за будь-яку ціну».

Шукати правих і винних у ситуації, що склалася, не варто, але поки що в оцінках кіпрського референдуму переважають емоції. Як пише «Гардіан», комісар ЄС з питань зовнішньої політики Кріс Паттен настільки розсердився, що дозволив собі заявити, що «греки- кіпріоти не будуть бажаним поповненням родини». Міністр закордонних справ Туреччини Абдулла Гюль сказав, що відтепер розділення Кіпру буде постійним. Хоч би що там було, результати референдуму в Республіці Кіпр засвідчили, наскільки її жителі мало вірять у здатність Європейського Союзу забезпечити дотримання їхніх прав і безконфліктне співіснування з турецькою частиною острова. Отже іспит на миротворчість Брюссель поки що не склав. Тепер він має зробити серйозну «домашню роботу»: вже цього тижня в єдиному європейському домі з’явиться розділений острів Кіпр.