Зізнання «Лжебасаєва»?
Сенсаційна заява була розміщена на сайті «Кавказ-центру», який вважається рупором чеченських сепаратистів. Під її текстом поставив свій підпис Басаєв, який бере на себе відповідальність за організацію теракту в Москві. Водночас важко сказати, наскільки поширена інформація відповідає дійсності. Раніше «Кавказ- центр» уже грішив поширенням відмостей, які потім не підтверджувалися. Вочевидь, цей факт і позначився на тому, що російське керівництво спочатку ніяк не реагувало на нібито басаєвське зізнання.
У Москві переконані, що за організацією теракту стоїть президент самопроголошеної Республіки Ічкерія Аслан Масхадов. У принципі «заява Басаєва» не суперечить основній версії росіян. Масхадов та Басаєв — палкі прибічники боротьби з Росією. Після закінчення першої чеченської війни в Чечні були проведені вибори, на яких переміг Масхадов. Басаєв, хоч і програв на них, проте був призначений прем’єр-міністром республіки. На відеоплівках, які знімали самі бойовики, можна часто побачити Басаєва поруч із Масхадовим. В останні роки він обіймав офіційну посаду керівника воєнного комітету Ічкерії і фактично очолював боротьбу повстанців. Ім’я Басаєва невідривно асоціюється з кроворолиттям мирного населення в Росії. Саме він організував теракт у Будьонівську влітку 1995 року, в результаті якого загинуло 129 осіб і 415 були поранені. Ті події змусили Москву переглянути свою політику щодо Чечні і вирішено було закінчити війну. Саме під началом Басаєва і його головного соратника Хаттаба відбулося вторгнення до Дагестану в 1999 році, що зрештою стало одним із приводів для російського уряду розпочати другу чеченську війну. Тому виключати причетність Басаєва до теракту у Москві жодним чином не можна. Він і раніше доводив, що здатен діяти рішуче і жорстоко.
Російське керівництво, очевидно, заявить, що візьме до уваги басаєвські одкровення при розслідуванні. Тим часом Москва вже почала активно діяти на всіх фронтах (дипломатичному, інформаційному, політичному) для втілення задекларованої боротьби з тероризмом. Перший дипломатичний скандал стався, коли Росія відмовилася від участі в саміті ЄС у Копенгагені. У четвер російський посол у Туреччині звернувся до керівництва країни з ультимативною нотою, в якій містилася вимога закрити всі чеченські представництва. У газеті «Известия» вчора було надруковано перелік країн, в яких розташовані «чеченські офіси». Серед них значиться і Україна. Разом із тим останніми днями почастішали повідомлення про чеченські погроми, вчинені росіянами. Міліції доводиться тепер не тільки шукати погромників, але й оберігати чеченців.
Учора ж російська Дума схвалила закон, який регулює діяльність російських мас-медіа під час висвітлення «контртерористичних операцій». Згідно з ним заборонена публікація висловлювань, спрямованих на створення перешкод проведенню антитерористичних операцій і таких, що пропагують або виправдовують опір подібним операціям. Закон потребує схвалення ще й сенаторів. Проте, схоже, він набрав чинності вже й без того. Приміром, на сайт «Кавказ- Центру» вчора по обіді зайти було неможливо...
ДО РЕЧI
Держдума заборонила видавати тіла знищених терористів родичам або повідомляти про місце їх захоронення. Учора депутати Росії схвалили відповідну поправку до закону «Про боротьбу з тероризмом». У відповідь на заяву деяких парламентаріїв, що така поправка щонайменше «негуманна» щодо «вже померлих» терористів і їхніх родичів, представник президента РФ Олександр Котенков нагадав, що «лють і злість родичів ніщо у порівнянні з люттю і злістю родичів їхніх жертв».
