Знайомство прагматиків

Схоже, що новому міністру закордонних справ України Арсенію Яценюку вдалися оглядини в Москві. Голова зовнішньополітичного відомства побачив позитивні сигнали та конструктив із боку російських колег. Принаймні, так варто розцінювати заяви українського міністра після переговорів із головою МЗС Сергієм Лавровим, секретарем Ради безпеки Ігорем Івановим і головою Рахункової палати Сергієм Стєпашиним.

А. Яценюк заявив, що в ході переговорів ухвалено рішення про фактичне проведення демаркації державного кордону України. Щодо делімітації водної частини кордону, український міністр визнав, що існує «проблематика в Азові». «Але ми цю проблематику вирішуємо в робочому режимі. І сподіватимемось, що найближчим часом ми прийдемо до конструктивного рішення», — сказав Яценюк.

Він запевнив, що домовився з Лавровим приділити особисту увагу проблемам перебування Чорноморського флоту Росії у Криму для того, щоб досягти результативних переговорів стосовно цієї теми найближчим часом. А. Яценюк наголосив, що необхідно «максимально прибрати непотрібну політизацію цього питання». У той же час він зазначив, що існує ціла низка проблем, які «не можуть бути вирішені у спринтерському варіанті, оскільки протягом досить тривалого часу ми жили без чіткого правового регулювання питань перебування Чорноморського флоту».

Яценюк вважає, що переговори щодо Чорноморського флоту сьогодні проходять досить конструктивним чином. «Цілий ряд питань, який не вирішувався роками, почав обговорюватися і мають місце вельми позитивні сигнали», — цитує Інтерфакс слова українського міністра, який, до того ж, висловив упевненість у тому, що основні проблеми, які постають навколо Чорноморського флоту, поступово зніматимуться». За його словами, це стосується як інвентаризації майна ЧФ, так і його дислокації. Він також висловив надію, що російська сторона не зловживатиме у використанні державної символіки Чорноморським флотом, який базується в Україні. Міністр повідомив на прес-конференції, що на переговорах у Москві торкалися даної проблематики, й, за його словами, «вже є позитивні зрушення».

Оскільки раніше Яценюк опікувався економічними питанням, то він не міг не звернути уваги на стан торгово-економічних відносин між обома країнами. Він висловив переконання, що Україна повинна стати провідним торговим партнером РФ. «Я нещодавно дивився статистику, й вона в мене викликає певну стурбованість у частині торгово-економічних відносин. На превеликий жаль, Україна в порівнянні з іншими країнами — як СНД, так і Європи — посідає останнє місце за темпами зростання економічного співробітництва з Росією», — зауважив міністр.

На підтвердження цього він навів дані, згідно з якими 2005 року сума українсько-російського товарообігу становила $5,9 млрд., а 2006 — знизилася до $5,5 млрд. Основними перешкодами на шляху розширення товарообігу двох країн А. Яценюк назвав несумлінну рекламу, проблеми з експортом української м’ясо-молочної продукції до Росії, а також антидемпінгові заходи проти українських компаній. У той же час він наголосив, що сама Україна до подібних заходів удаватися не має наміру.

Нагадавши, що цього року виповнюється десять років із моменту укладання Договору про відносини між Росією й Україною, Яценюк запропонував обговорити, яке нове значення слід вкладати сторонам у відповідну угоду. Після 1997 року «у нас виникли з вами абсолютно інші стосунки, більш прагматичні, більш цікаві, й певні питання оновлення цього договору, напевно, були б цікавими для нас», — сказав А. Яценюк.

Міністр засвідчив зацікавленість України в економічних проектах у рамках Єдиного економічного простору. У той же час він нагадав, що Київ виступає проти створення наднаціональних органів ЄЕП. «Рішення у наднаціональних органах пропонується ухвалювати не консенсусом, а більшістю, яка визначається у відповідності до рівня ВВП. Україну це не влаштовує», — пояснив глава МЗС України. На його думку, економічна складова проектів у межах Єдиного економічного простору повинна бути наповнена енергетичною політикою. У той же час він із жалем зазначив, що в межах ЄЕП немає енергетичних угод.

Український міністр також запросив свого російського колегу відвідати Україну не лише з офіційним візитом. «А з ознайомлювальним візитом поїздити країною, скласти враження про країну не лише із зведень МЗС та преси, а з реального життя — якою є Україна, що там насправді відбувається, яка роль у тому числі й російської мови, й іншої проблематики, яка, на мою думку, вигадана», — заявив Яценюк. На його думку, після цього візиту цілу низку питань буде знято.

Зі свого боку, голова МЗС РФ Сергій Лавров сказав, що прагматизм і доброчесне партнерство є запорукою успішної взаємодії Росії й України. С. Лавров зазначив, що після створення російсько-української міждержавної комісії між двома країнами налагоджується інтенсивний політичний діалог. Голова російського МЗС нагадав, що ця комісія вже провела своє перше засідання та незабаром відбудеться друге. С. Лавров заявив, що планує провести докладну розмову з аспектів російсько-українських відносин. Російський дипломат також пообіцяв надавати підтримку українському колезі «на російсько-українському фронті ваших нових обов’язків».

КОМЕНТАР

Олександр СУШКО, директор Центру миру, конверсії та зовнішньої політики України:

— Візит українського міністра був робочий, тому якихось проривів у двосторонніх відносинах не очікувалось. Але що стосується просування, то таким є те, що можна очікувати початку роботи з демаркації сухопутного кордону. Адже це питання взагалі довгий час гальмувалося. Останні два роки начебто така згода була отримана. Однак росіяни довгий час не могли сформувати свою частину комісії з демаркації кордону. Якщо зараз це питання буде вирішено, то — це значний успіх. Добре, якщо процес розпочнеться, бо, насправді, це займе чимало часу, оскільки довжина спільного кордону, який зовсім не облаштований, складає понад 2 тис. км.

Що стосується заяв міністра про пожвавлення співпраці в рамках ЄЕП, то ми це пожвавлюємо четвертий рік. І якщо ми продовжуємо грати в гру під назвою ЕЄП, то це, на мою думку, не робить честі ні Україні, ні Росії. Краще було б визнати, що цей проект себе не виправдав, і перейти до вирішення цих питань на двосторонньому рівні.

Що стосується великого договору, термін дії якого спливає, то він може бути подовжений, якщо жодна зі сторін не висуває вимоги щодо припинення його дії. Я скептично оцінюю внесення якихось змін чи доповнень до цього Договору.

Що стосується можливого просування по проблематиці базування Чорноморського флоту в Україні, то поки я не почую з вуст російської сторони про готовність іти на ці кроки, про які говорить українська сторона, — у мене не має достатніх підстав довіряти тому, що ми правильно зрозуміли російську сторону. Тому що її позиція, насправді, зводиться до пасивного реагування на ініціативи українців. І загалом, вони не поспішають проводити дії, що стосуються інвентаризації чи перегляду переліку тих об’єктів, які знаходяться у фактичному використанні російського флоту.