Без попутного вітру

Замість запланованого на 10-у ранку, старт регати відбувся тільки пополудні. За цей час визначилися і перші невдахи дня. Великі «крейсерські» яхти, які ходять як річковими, так і морськими водоймищами, «відсіялися» суддями у зв’язку з тим, що їхня значна вага легким поривам вітру була просто не під силу. Довго думали організатори і над тим, чи варто випускати на трасу, яку через несприятливі погодні умови в кілька разів скоротили, більш легкі та рухливі судна чвертьтонного класу, команда яких складається з 4—5 чоловік. Моторний човен, що снував від однієї яхти до іншої, збирав «громадську» думку, і нарешті, на радість учасників і журналістів, попрямував до величезного катамарана «Перун», де знаходився суддівський корпус змагань, із вердиктом — гонка, незважаючи на незначний вітер, повинна відбутися. Як говорять яхтсмени, коли вітер слабкий (але не настільки), це навіть краще для змагань. Є більше можливостей виявити не тільки судноплавні якості човна, а й власні уміння, що шліфувалися роками.

«Вітрильна осінь-2002» включає в себе чотири етапи по два дні кожний. За їхніми підсумками й буде визначено чемпіона. Після наступного етапу, який також пройде на «Воднику» цими вихідними, регата перебазується на Канівське водосховище, і тільки в листопаді підведуть її остаточні підсумки.

Після того, як яхти вийшли на старт, колірна гамма пейзажу помітно ожила. Червоні, сині, зелені і, звичайно ж, яскраво-червоні вітрила бадьоро замайоріли над акваторією, вселяючи надію, що гонка, незважаючи на погоду, вийде на славу. Так і вийшло. Не пройшло і 20 хвилин після її початку, як сонце нарешті виглянуло із-за хмар, і подув досить сильний вітер. Краще за всіх цим скористався екіпаж яхти «Океан», що виграв у результаті першу регату. Яхта ця, між іншим, у час свого випуску — одинадцять років тому — коштувала $100 тис. Вона купувалася спеціально під чемпіонат світу, який потім тріумфально підкорила. А взагалі ціни на ці плавучі засоби коливаються від декількох тисяч гривень (за практично порожнистий каркас) до сотень і сотень тисяч доларів. Важливий і такий нюанс: із чого зроблений човен. Найбільш дорогим матеріалом вважається дерево. По- перше, це гарантує довголіття корпусу, який тільки час від часу потрібно шпаклювати та фарбувати, та й екологічно воно більш прийнятне, ніж пластик.

У другому заїзді дня в боротьбі з тим же «Океаном» перемогу святкувала яхта «Tabula rasa». Вона, на відміну від іменитого родича, повністю майстрова. Виділялася за результатами й «Оса» яскравого чорно-жовтого забарвлення. Але не всі приїхали цього дня на водосховище, щоб перемагати. Одна пенсійного віку подружня пара перетнула фінішну межу через півгодини після переможців. Зате її капітан розважав навколишніх веселими піснями під гармошку. Всього в акваторії в цей день знаходилося 25 яхт, але далеко не всі взяли участь у регаті. Багато хто приїхав із сім’ями відпочити і поспостерігати за цікавим видовищем.

Раніше парусний спорт підтримувався державою, розповів «Дню» голова Федерації парусного спорту Київської області Олександр Казнадей. Після розвалу СРСР у нього, як і більшості інших видів спорту, почалася перманентна криза, яку вдалося локалізувати тільки в останні 2—3 роки. Допомогло те, що вiтрильний спорт став модним і престижним захопленням. Якщо раніше купівлею яхт завідували виключно яхт-клуби, то зараз збільшення відбувається за рахунок приватних власників. Нерідко який-небудь банк чи фірма купує яхту і під своєю символікою випускає на старт, наймаючи при цьому професійну команду. Наприклад, у неділю на трасу приватних і клубних суден вийшло приблизно порівну. А взагалі в обласній федерації нині нараховується майже двісті чоловік, і ця цифра постійно зростає. Допомагає яхтсменам Міністерство фізкультури і спорту та спортивне товариство «Україна».