«Бутафорське» кіно

Відкриття міжнародного фестивалю акторів кіно «Стожари», що відбулося в понеділок, було задумане під девізом «Йдуть зйомки». Кожному з присутніх — учасникам, гостям, журі, спонсорам і навіть глядачам — було відведено свою роль. Першими не справилися глядачі: зал Будинку кінематографістів заповнювався неохоче, про аншлаг, що стався два роки тому на відкритті попередніх «Стожар», доводилося лише згадувати. Головне — було дуже мало акторських облич, тобто тих, заради кого й для кого цей фестиваль неймовірними зусиллями Ніни Ільїної та її однодумців і робиться. Схоже, що за цей час більшість українських акторів просто остаточно втратили ілюзії стати учасниками реального знімального процесу, а звідси й байдужість (що взагалі-то не дуже узгоджується з професіоналізмом) до роботи колег і всілякого роду урочистостей взагалі. Щоправда, особливих веселощів на відкритті «Стожар» не спостерігалося. Й розказаний ведучим анекдот про двох пацюків, які в кіносховищі поїдають кіноплівку зі словами: «Сценарій був кращий», замість того, щоб розвеселити, лише збентежив її. Аж надто сумно проходило дійство, до болю нагадуючи те, що відбувається в українському кіно загалом. Проте, на відкритті були моменти, коли коментарі були просто зайвими. Коли вдова Олега Борисова — Алла Романівна — отримувала нагороду (Державну премію України ім. Довженка), якою актора удостоєно за роль Голохвастова. Коли оголосили лауреатів премії «За найвищі акторські злети» — поляка Даніеля Ольбрихського й серба Бату Живаїновича. Й нарешті, було приємно дивитися на веселих і красивих акторів, коли вони за кіношною традицією розбивали тарілку на знак того, що фестиваль відкрито. Залишається лише сподіватися, що київські глядачі поставляться до «Стожарів» із великою цікавістю. Кіно на те заслуговує.