Бюджетні торги сплатять платники податків
Першого січня 2002 року набрав чинності підписаний Президентом Леонідом Кучмою закон «Про Державний бюджет України на 2002 рік». Прогнози скептиків не виправдалися: тривалі бюджетні переговори парламентаріїв з урядом увінчалися успіхом, «економічну Конституцію» громадяни нашої країни отримали до 31 грудня, а задоволений «своєчасним позитивним результатом» голосування бюджету у третьому читанні (20 грудня) спікер Верховної Ради Іван Плющ отримав можливість зустріти Новий Рік «зі спокійною совістю».
У той час, як політичні результати бюджетних сутичок, схоже, стають реальністю (наприклад, заміна міністра фінансів), питання, чи вдасться витримати домовлені урядом і Верховною Радою економічні параметри бюджету-02, залишається відкритим. «Бюджет 2002 року повинен відповідати реальній ситуації, яка складається сьогодні в нашій державі, і, головне, реальним можливостям нашої економіки», — таке побажання, за словами заступника начальника управління інформації і зв’язків з громадськістю адміністрації Президента Андрія Чирви, адресував Леонід Кучма в офіційному листі І. Плющу. Як передало агентство Інтерфакс-Україна, в листі також зазначається, що «недоліки і протиріччя, які містить основний фінансовий документ, будуть ускладнювати процес його виконання, негативно впливати на рішення поточних і стратегічних соціально-економічних завдань». Президент висловив надію, що Верховна Рада з розумінням віднесеться до піднятих проблем і, незважаючи на розпочату передвиборну кампанію, найближчим часом повернеться до розгляду в невідкладному порядку пропозицій уряду щодо забезпечення макроекономічної стабілізації, розширення податкової бази і пошуку додаткових шляхів для забезпечення стабільного зростання економіки.
Що й говорити, побажання вельми актуальні. Нагадаємо, що прийнятий на основі старого податкового законодавства бюджет-02 містить серйозний фінансовий дефіцит: загальні витрати (49,643 млрд. грн.) перевищують доходи (45,365 млрд. грн.) на 4,278 млрд. У ході постатейного голосування у третьому читанні народні депутати «вилучили» з бюджету сорок восьму статтю, що істотно обмежує пільги населенню, збільшивши тим самим витратну частину бюджету. Немає ясності і з макроекономічними показниками: «очікувана економічна криза може знизити темпи зростання ВВП України в наступному році до 3% (що вдвічі менші за прогнозовані Кабміном. — Авт. )», — сказав «Дню» економіст Міжнародного центра перспективних досліджень Олексій Бакун. Перші ластівки цього — антидемпінгові розслідування і торгові санкції з боку США — вже представляють більш ніж реальну загрозу економіці України.
Досить скептично оцінюють експерти і можливість надходження до доходної частини бюджету 1 млрд. 130 млн. грн., знайдених Кабміном за тиждень (після першої невдачі другого читання). До речі, сам І. Мітюков тільки десяту частину цієї суми назвав «реальною». Більш ймовірною представляється можливість поповнення бюджету за рахунок ухваленого перед остаточним голосуванням «економічної Конституції» закону «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (згідно з документом, полегшений податковий тягар патенти тепер зможуть отримати тільки суб’єкти господарювання, обсяг реалізації товарів, робіт і послуг яких не перевищує 1 млн. грн. на рік). Не секрет також, що позитивному голосуванню бюджету-02 передували вилучення з нього статті про відшкодування ПДВ платникам податків, а також прийняття закону про скасування пільг підприємств з іноземними інвестиціями (плюс 1 млрд. 30 млн. грн. в доходну частину). Проте, ясна річ, тільки цими законами ситуації не виправити.
Словом, побоювання І. Мітюкова про можливу «дестабілізацію бюджетного процесу на стадії його виконання» не позбавлені підстав. «На уряд чекає серйозна робота з пошуку виходу із ситуації, що склалася», — відмітив після прийняття бюджету міністр фінансів. Подібні сумніви, цілком зрозуміло, викликають неспокій українських підприємців — головних «поповнювачів» бюджету (якщо не вважати приватизаційний НЗ, надходження від якого уряду вдалося не включити в доходну частину прямо). Обіцянки ввести в нашій країні бережливий і прозорий режим оподаткування, здається, так і залишаться обіцянками як мінімум рік. Принаймні, про це красномовно свідчать не затвердження у третьому читанні Податкового кодексу і запевнення ДПАУ, що зниження податкових ставок може не бути компенсовано розширенням бази платників податків. У зв’язку з цим, потрібно відмітити, що в році нинішньому, обов’язковий до виконання з 1 квітня 2001 року закон про порядок реструктуризації заборгованості підприємств перед бюджетом та державними цільовими фондами у 2002 році почне працювати на повну силу і, що здається неймовірним, значно розширить повноваження податкової служби.
