Четвертий курултай: про землю і владу
Учора в Криму, в Сімферополі, розпочав роботу новообраний четвертий курултай кримських татар. Зібралася його перша сесія. Вона продовжиться три дні і, як передбачається, вирішить низку важливих питань: вибори нового складу меджлісу і його голови, — ухвалить низку політичних документів, з-поміж них і про ставлення кримських татар до виборів народних депутатів України й депутатів Верховної Ради Криму, про представництво кримських татар в органах влади і про участь кримських татар у розподілі землі колишніх КСП. Оскільки із чинного Положення про меджліс, затвердженого раніше, на минулій сесії попереднього курултаю було виключено положення про те, що головою меджлісу не може обиратися одна й та ж людина більше як на два терміни поспіль, місцеві спостерігачі вважають, що найбільші шанси бути обраним на альтернативній основі новим лідером меджлісу має його колишній голова, народний депутат України Мустафа Джемілєв, який має в народі незаперечний авторитет.
Перший курултай кримськотатарського народу був обраний 1917 року. Його головою став муфтій мусульман Криму, народний поет Нуман Челебіджихан, який написав слова до нинішнього національного гімну кримських татар «Ант еткенмен» («Я присягнувся»). Челебіджихан згодом був без суду розстріляний більшовиками в севастопольській в’язниці. Курултай розпустили, а його активістів згодом репресували, переважно разом із ліквідацією партії «Міллі фірка» («Народна партія») та її лідера Велі Ібраїмова, розстріляного як «буржуазного націоналіста» вже в 20-х роках. Разом із тим, 18 листопада 1921 року Ленін підписав декрет про утворення Кримської Радянської Соціалістичної Республіки, яку ліквідував Сталін 1944 року, після депортації кримських татар, в основному жінок, стариків і дітей, 18-20 травня 1944 року. Одночасно — чоловіків кримських татар було звільнено з армії і також направлено в місця висилки, де було встановлено комендантський режим. Практично відразу після смерті Сталіна й після подальшого ослаблення режиму спецпоселень, після ХХ з’їзду КПРС у місцях висилки розгорнувся широкий рух народу за повернення на батьківщину, в Крим. Згідно з підрахунками активістів, за час депортації загинуло 46,2 відсотка кримських татар. А кримських татар, які стихійно поверталися в Крим у 60-80-х роках, міліція звинувачувала в порушенні паспортного режиму й насильно видворяла за межі Криму. Це створило цілі поселення кримських татар навколо півострова — у Херсонській області та Краснодарському краї. Сьогодні кримські татари шанують пам’ять про Мусу Мамута як про народного героя, котрий у селі Донському, під Сімферополем, коли міліція в черговий раз мала намір виселити його та його сім’ю за межі Криму, облив себе бензином і підпалив. Чотири ув’язнення в радянських концтаборах відбув Мустафа Джемілєв. Остаточно звільнив його своїм рішенням Михайло Горбачов згідно зі списком радянських в’язнів совісті, складеним для першого Президента СРСР Андрієм Сахаровим, у якому Мустафа Джемілєв був першим. У результаті на батьківщину в Крим уже повернулося більше як 273 тисячі кримських татар, вважається, що на висилці ще залишається майже 50 тисяч кримських татар. Під програму репатріації кримських татар із бюджету незалежної України за останні роки вже надано більше як 200 мільйонів гривень, однак вважається, що для цілковитої реалізації довгострокової програми повернення та облаштування треба приблизно 2 мільярди доларів.
Другий курултай кримських татар було обрано та скликано в червні 1991 року після повернення на батьківщину переважної більшості народу. Його головою було обрано колишнього радянського дисидента Мустафу Джемілєва, який заснував на той час кримськотатарську національну партію ОКНР (Організація кримськотатарського національного руху). У ході перетворення Кримської області на автономну республіку в першому складі Верховної Ради Криму для кримських татар було надано квоту в 14 депутатських місць, на всі з яких за національною системою виборів було обрано представників курултаю, хоч у виборах брали участь також інші об’єднання кримських татар, як НРКТ (Національний рух кримськотатарського народу). Надалі в масі кримських татар було сформовано ще партію «Міллет», Ісламську партію тощо.
На нинішній національний з’їзд обрано 246 делегатів, з-поміж них у мажоритарних округах — 196, за пропорційною системою — 50 делегатів од 9 різних національних об’єднань. Нинішніх лідерів меджлісу Мустафу Джемілєва та Рефата Чубарова обрано в мажоритарних округах. Серед громадських об’єднань найбільшу кількість місць у новому курултаї отримало об’єднання «Міллі хак» («Вибір народу») — 16 делегатів. Від ОКНР обрано 8 делегатів, від Ліги кримськотатарських юристів «Ініціум» — 5 делегатів, від об’єднань «Ана юрт» («Рідний дім»), асоціації національного утворення «Мааріфчі», Ліги кримськотатарських жінок — по 4 делегати, від Ісламської партії, від об’єднання «Ян’и далг‘а» («Нова хвиля»), партії «Адалет» — по 3 делегати. Об’єднання кримських татар «Іраде» не змогло набрати 4 відсотки голосів і внаслідок цього не представлене делегатами на курултаї. Вибори делегатів четвертого курултаю, як і всіх попередніх, відбувалися також серед кримських татар, які перебувають іще на висилці в Узбекистані, де з моменту переселення на батьківщину діє комітет зі сприяння поверненню на батьківщину, а також представництво при посольстві України, в якому зареєстровано майже 9 тисяч осіб, що прийняли громадянство України до повернення на батьківщину. За мажоритарною системою там обрано 10 осіб.
Подробиці четвертого курултаю кримських татар читайте в найближчих номерах «Дня».
